Пробірний камінь, слабометаморфізірованний, тонкозернистий, вуглистий, крем'янистий сланець у вигляді чорного бруска, на якому за кольором межі випробовуваного благородного металу визначають його пробу .
Основні вимоги до П. к.: твердість за мінералогічною шкалою 4,7—6,5; вміст З 8—23%; домішки не більше 2% (Al, Fe, Ca, Мn, S, Na, Cl і ін.). П. до. повинен бути без тріщин і не реагувати з неорганічними кислотами і їх сумішами.
В СРСР гірські породи, що відповідають вимогам П. до., під назвою шунгит зустрічаються на Уралі, в гирлі р. Чорна Арагві (поблизу м. Тбілісі), в кар'єрі «Усовая гора» (Карельська АССР). Багаті родовища крем'янистих сланців за кордоном розташовані на території древньої держави Лідія (на заході Малій Азії), у зв'язку з чим порода придбала назву «Лідійський камінь».
Розроблена технологія виготовлення штучних П. до. (спіканням або плавкою заздалегідь підготовленої шихти певного складу). Проте ці камені по своїх якостях поступаються високосортним природним П. до.
