Проба
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Проба

Проба (йому. Probe, від латів.(латинський) probo — випробовую, оцінюю) благородних металів, кількісний вміст золота, срібла, платини або паладію в лігатурному сплаві> (див. Лігатура ), з якого виготовляються ювелірні вироби, зубопротезні диски, монети, медалі і ін.

  В більшості країн прийнята метрична система позначення П.; в СРСР вона введена 15 листопада 1927. По цій системі П. позначається числом частин благородного металу в 1000 частинах (по масі) лігатурного сплаву. По каратной системі, прийнятій в США, Великобританії і Швейцарії, 1000-я П. металу відповідає 24 умовним одиницям, званим каратами. До 1927 в Росії існувала золотникова система позначення П. (на основі російського фунта, що містить 96 золотників), по якій П. виражалася ваговою кількістю металу в 96 одиницях сплаву. П. сплавів благородних металів, з яких дозволяється виготовляти ювелірні і ін. виробу, встановлюються законодавчим дорогою. П., прийняті в СРСР для таврування, приведені в таблиці.

 

Проби металів і сплавів, прийняті в СРСР

Система позначення проб

Колір сплаву

Склад лігатури

Основне вживання

метрі-
чеськая

золот-
нико-
вая

карат-
ная

Сплави золота

958

92

23

Жовтий

Мідь

обручки

750

72

18

Червоний

Мідь, срібло

Ювелірні вироби

Жовтий

Мідь, срібло

Філігранні вироби

Жовтий

Мідь, срібло, нікель

Білий

Нікель, цинк) мідь

Діамантові вироби

Білий

Паладій, срібло, мідь

583

56

14

Червоний

Мідь, срібло

Ювелірні вироби

Жовтий

Мідь, срібло

Зелений

Срібло, мідь

Окремі деталі ювелірних виробів

500

Красний 1

Мідь, срібло

Ювелірні вироби

Бледно-желтий 1

Срібло

Філігранні вироби

375

Красний 1

Мідь, срібло

Ювелірні вироби і корпуси годинника

Рожевий

Срібло, паладій, мідь

обручки

Сплави срібла

960

Білий

Мідь

Філігранні вироби тонкої роботи

925

Білий

Мідь

Предмети сервіровки столу

916

88

22

Білий

Мідь

Філігранні вироби, вироби з емаллю

875

84

21

Белий 2

Мідь

ювелірно-побутові вироби

800

Белий 3

Мідь

ювелірно-побутові вироби

750

Білий з незначи-
тільною жовтизною

Мідь

Ювелірні вироби дрібної галантереї

Сплав платини

950

Білий

Мідь

Ювелірні вироби з діамантами

Сплави паладію

850

Білий

Срібло, нікель

обручки у поєднанні із золотом
583-ої проби

500

Белий 4

Срібло, нікель

Ювелірні вироби

Сухозлітні метали

Золото

Покриття барельєфів будівель, монументів, куполів церков і ін.

1000

Жовтий

 

990—910 5

Жовтий

Срібло, мідь

750

Зелений

Срібло

Срібло

1000

Білий

 

990—910 5

Білий

Мідь

  1 Сплави у великих кількостях застосовувалися в період Великої Вітчизняної війни 1941—45. 2 Сплав найбільш поширений в СРСР. 3 Сплав найбільш поширений в країнах Західної Європи. 4 В СРСР практичного значення не має. 5 З інтервалом 10 проб.

  П. гарантується державою, для чого вироби обов'язково проходят пробірний контроль (випробування і аналіз) і на них накладаються відтиски пробірних клейм (див. Пробірний аналіз ). Злитки благородних металів тавруються П., визначеною в сплаві. Не підлягають тавруванню ордена, нагородні медалі і монети, хоча П. їх сплавів строго регламентована і контролюється. Контроль за П. сплавів і виробів і таврування в СРСР виконується інспекціями пробірного нагляду .

  В країнах, де встановлений державний пробірний нагляд, торгівля виробами з благородних металів без відтисків пробірних клейм заборонена, а підробка пробірного клейма переслідується законом. Для таврування виробів застосовуються пробірні клейма всіляких форм і малюнків. Малюнок клейма (зазвичай емблема країни, міста і т.п.) поєднується з цифрами проби (наприклад, Великобританія) або з умовними цифрами 1, 2 і т.д., де кожна цифра відповідає визначеною П. (наприклад, Австрія, Аргентина, Болгарія, Угорщина, Камерун, Італія, Нідерланди, Польща, Румунія, Чехословакія, Югославія, Португалія, Мексика); ієрогліфами (Єгипет, Туніс, Туреччина). Інколи П. позначає клеймо лише у вигляді цифр метричної П. (Монголія). У СРСР пробірне клеймо складається з 3 елементів: емблеми (серп і молот на тлі п'ятикутної зірки); тризначних цифр метричної П.; шифру (у вигляді букви), закріпленого за певною інспекцією пробірного нагляду.

  Таврування ювелірно-побутових виробів відоме з середніх століть (наприклад, в Англії і Італії з 15 ст, у Франції з 16 ст). У ряді країн таврування введене в 20 ст (наприклад, в Канаді з 1913, Австралії з 1923). У деяких країнах ювелірно-побутові вироби з благородних металів хоча і тавруються (частіше самими фірмами — виробниками виробів), але контроль за П. з боку держави не обов'язковий або слабкий (наприклад, Австралія, Бельгія, Данія, Італія, Канада, Мальта, США, ФРН(Федеральна Республіка Німеччини), Швейцарія, Швеція).

  В Росії державне таврування виробів узаконене: срібних — в 1613, золотих — в 1700; у СРСР: платинових — в 1927, паладієвих — в 1956.

  Літ.: Маренков Е. А., Довідник пробірера, М., 1953.

  Л. А. Висоцкий.