Лігатура в металургії, допоміжні сплави, вживані для введення в рідкий метал легуючих елементів (див. також Легування, Легована сталь ) з метою додання певних властивостей металевому розплаву (наприклад, рідкотекучість) або затверділому металу (підвищеній механічній міцності і ін.). Засвоєння легуючого елементу з Л. вище і стійкіше, ніж при введенні його в чистому вигляді. Л. отримують сплавом вхідних в її склад компонентів або відновленням їх з руд, концентратів або оксидів. У чорній металургії Л. відрізняють від феросплавів, використовуваних не лише для легування, але і для розкислювання металів. Л. називають також метали, які вводяться в благородні метали (золото, срібло і ін.) для додання ним потрібних властивостей (наприклад, твердості) або здешевлення виробів. Як Л. застосовуються мідь, ртуть (див. Амальгама ) .
