Лігатура (фонетіч.)
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Лігатура (фонетіч.)

Лігатура (позднелат. ligatura — зв'язок), 1) буква або знак фонетичної транскрипції, утворений із з'єднання елементів двох букв або двох знаків транскрипцій в один; наприклад, в данському, ісландському, норвезькому æ, у німецькому b. 2) Сполучене написання два і більшого числа букв, передавальних один звук; наприклад, польський sz, cz, а також один письмовий знак, передавальний поєднання букв, склад або слово. 3) У поліграфії злите зображення два або декількох письмових знаків. Зустрічається в слов'янській азбуці, в іноземних шрифтах (наприклад Æ — злите зображення А і Е). У друкарському наборі — подвійна буква, відлита в одну літеру.