Легуючі елементи , хімічні елементи, переважно метали, що вводяться до складу сплавів для додання ним певних властивостей (див. Легування ) . Основні Л. е. у сталі і чавуні — Cr, Ni, Mn, Si, Мо, W, V, Ti, Zr, Ве, Nb, Co, Al, Cu, B, Mg; у алюмінієвих сплавах — Si, Cu, Mg, Zn, Mn, Ti, Zr; у мідних сплавах — Zn, Sn, Pb, Al, Mn, Fe, Ni, Ве; у магнієвих сплавах — Al Zn, Mn, Zr; у свинцевих сплавах — Sn, Zn, Sb; у нікелевих сплавах — Cr, Fe, Ti, Al. Л. е. вводять в легований метал зазвичай у вигляді сплавів (див. Феросплави, Лігатура ) .
