Приманки в захисті рослин, всілякі речовини для залучення головним чином шкідливих гризунів і комах з метою їх винищування. Застосовуються харчові П. і аттрактанти . Біологічна основа використання харчових П. — знання характерних особливостей живлення, пошуку і їди в різних видів шкідників, аттрактантов — вивчення механізмів випускання, поширення і сприйняття комахами особливих речовин (феромонов). П. бувають неотруєні (наприклад, культури приманок), отруєні (з додаванням пестицидів — зооцидов, інсектицидів і деяких ін.), мікробні (просочені культурою хвороботворних бактерій, що викликають тифоподібні захворювання гризунів). П. можуть бути вологі, напівсухі, сухі. Як субстрат в П. застосовуються подрібнене листя рослин, сіно, солома, зерно, макухи, висівки, інколи гній (проти саранових). Для закріплення нерозчинних отрут на П. використовують рідкі масла — пріліпателі (соняшникове, бавовняне і ін.).
Приготування отруєною П. має бути нешкідливим для людей; проводиться на відкритому повітрі в спеціально відведених місцях, ізольованих від домашніх тварин. П. розкидають по полю (проти капустянки, саранових) розкладають в нори або поблизу нір (проти ховрахів, полівок, водяних щурів — в полі і садах; проти мишей і щурів — в складах, житлових приміщеннях, на тваринницьких фермах). Середня норма отруєною П. на одну нору 1—2 г, на 1 м 2 приміщення або закритого грунту 0,5—5,0 г, на . 1 га площі 30—40 кг
Літ.: Поляків І. Я., Шкідливі гризуни і боротьба з ними, 2 видавництва, Л,, 1968; Берім Н. Р., Хімічний захист рослин, 2 видавництва, Л., 1972.
