Приватнопублічне звинувачення, форма кримінального переслідування у справах, які збуджуються не інакше як за скаргою потерпілого (або його представника). На відміну від справ приватного звинувачення, не підлягають припиненню в разі примирення потерпілого з обвинуваченим або навіть відмови від скарги. По радянському праву в порядку Ч.-п. о. розглядаються справи про згвалтуванні без обтяжливих обставин і про порушення авторських і винахідницьких прав. Поділа Ч.-п. о. розслідуються і розглядаються по загальних правилах УПК(Карно-процесуальний кодекс), причому потерпілий сам не підтримує звинувачення, т.к. в розгляді справи в суді бере участь прокурор. У виняткових випадках, якщо справа про порушення авторських або винахідницьких прав має особливе суспільне значення або якщо потерпілий через безпорадний стан, залежності від обвинуваченого або по інших причинах не в змозі захищати свої права і законні інтереси, прокурор має право порушити таку справу і за відсутності скарги потерпілого.
