Премія (від латів.(латинський) praemium — винагорода), одна з форм заохочення за успіхи, досягнуті в праці, на науковому терені, в літературі, мистецтві і ін. суспільно корисній діяльності.
В СРСР засновані Ленінські премії, Державні премії СРСР і союзних республік премії Ленінського комсомолу, а також Міжнародні Ленінські премії «За зміцнення світу між народами» . Державні премії засновані і у ряді інших соціалістичних країн (наприклад, П. ним. Димитрова у Болгарії, П. ним. Кошута у Угорщині, П. ним. Готвальда у Чехословакії, Національна П. в ГДР(Німецька Демократична Республіка) Державна П. в Польщі і Румунії). Державні П. є і в деяких буржуазних державах (наприклад, у Франції, Італії). Усесвітній конгрес прибічників світу присуджує Міжнародні премії світу .
П. в області науки. Традиція присудження почесних П. за крупні наукові праці, відкриття і винаходи почала складатися в 18 ст У 1714 в Великобританії була заснована П. за знаходження точного методу визначення довготи на морі (частини її були виплачені лише в 1765 спадкоємцям Т. Майера — за місячні таблиці, Л. Ейлеру — за розробку питань місячної теорії, Дж. Харрісону — за удосконалення хронометра). У 18 ст П. за успішне вирішення завдань, висунутих на спеціальні конкурси, присуджували провідні академії наук: французька АН(Академія наук) (з 1720), Прусська АН(Академія наук) в Берліні (з 1746) Петербурзька АН(Академія наук) (відповідно до статуту 1747), Баварська АН(Академія наук) (з 1756). Пізніше за П. за наукові дослідження стали фундирувати деякі учені, багаті меценати, наукові і ін. суспільства, фонди, редакції наукових журналів і т.д.
В Росії до 1917 більшість П. за наукові праці присуджувала АН(Академія наук), в їх числі Демідовськая П. (у 1832—64, по багатьом галузям), П. ним. К. М. Бера (з 1867, анатомія, гістологія ембріологія і ін.), Ломоносов (з 1866, по багатьом галузям), ним. В. Я. Буняковського (з 1878, математичний аналіз), ним. Г. П. Гельмерсена (з 1879, геологія, палеонтологія і ін.), ним. Ф. Ф. Брандта (з 1896, зоогеографія і ін.), ним. К. Д. Ушинського (з 1901, виховна психологія). П. за наукові праці і вирішення конкурсних завдань присуджували також державні відомства (наприклад, Головне артилерійське управління заснувало в 1845 Велику Михайлівську П. за праці і винаходи по артилерії), наукові суспільства (наприклад, Петербурзьке суспільство дослідників природи з 1889 присуджувало П. ним. К. Ф. Кесслера за праці по зоології; Казанське фізико-математичне суспільство з 1897 — міжнародну П. ним. Н. І. Лобачевського за праці по математиці), учбові заклади (наприклад, з 1854 П. Міхайловськой артилерійській академії, з 1838 П. ним. академика І. Ф. Буша Медико-хірургічній академії).
В СРСР, окрім Ленінських премій і Державних премій, засновані П. імені видатних росіян і радянських учених. АН(Академія наук) СРСР присуджує П. імені: Д. І. Менделєєва (заснована в 1934, хімія і хімічна технологія), І. П. Павлова (1934, фізіологія), А. О. Ковальовського (1940, ембріологія), К. А. Тімірязева (1941, фізіологія рослин і ін.), С. А. Чаплигина (1942, механіка), В. І. Вернадського (1943, біогеохімія і ін.), С. В. Лебедева (1944, хімія і технологія синтетичного каучуку і ін.), В. Л. Комарова (1944, ботаніка і ін.), П. Л. Чебишева (1944, математика), І. І. Мечникова (1945, мікробіологія і ін.), А. Н. Баха (1946, біохімія), А. Е. Ферсмана (1945, мінералогія і ін.), Ф. А. Бредіхина (1946, астрономія), А. П. Карпінського (1946, геологія і ін.), В. В. Докучаєва (1946, грунтознавство), Н. І. Лобачевського (1947, геометрія), Е. С. Федорова (1947, кристалографія), В. Г. Белінського (1947, літературна критика теорія і історія літератури), П. П. Аносова (1948, металургія і ін.), Н. Д. Зелінського (1949, хімія і хімія нафти), М. В. Ломоносова (1956, фізика), А. М. Бутлерова (1956, органічна хімія), І. М. Сеченова (1956, загальна фізіологія), Н. Г. Чернишевського (1956, суспільні науки), А. С. Попова (1959, радіотехніка і електроніка), Н. І. Вавілова (1965, генетика і ін.), Г. В. Плеханова (1969, філософія), А. С. Пушкина (1969, русявий.(російський) мова і література) і ін. АМН СРСР(Академія медичних наук СРСР) присуджує П. імені: Н. Н. Бурденко (1946, нейрохірургія і ін.), Н. Ф. Філатова (1947, педіатрія); з 1958 — П. імені: С. П. Боткина (внутрішні хвороби), В. М. Бехтерева (неврологія і ін.), В. П. Воробйова (нормальна анатомія), Н. П. Кравкова (фармакологія і токсикологія), Г. Ф. Ланга (серцево-судинна патологія), Н. І. Пірогова (хірургія); А. Л. Мясникова (1967, кардіологія), Н. Н. Петрова (1967, онкологія) і ін. ВАСХНІЛ(Всесоюзна академія сільськогосподарських наук імені Ст І. Леніна) присуджує П. по землеробству, агрогрунтознавству і агрохімії; рослинництву і селекції; захисту рослин; тваринництву, ветеринарії; гідротехніці, меліорації і водному господарству; лісівництву і агролісомеліорації і ін. П. присуджують також деякі наукові суспільства (наприклад, Географічне суспільство СРСР — П. ним. С. І. Дежнева, 1948, за кращі праці по географії Північно-східної Азії), університети (наприклад МГУ(Московський державний університет імені М. Ст Ломоносова) — П. ним. М. Ст Ломоносова, 1945, по багатьом галузям). П. імені видатних учених встановлені в союзних республіках, наприклад Державна РСР П. Таджікськой ним. Ибн Сини (1967).
В інших соціалістичних країнах також засновані П. імені видатних громадських діячів і учених, наприклад в ГДР(Німецька Демократична Республіка) — П. ним. Ф. Енгельса за праці по історії, П. ним. Р. Вірхова за праці по медицині; у Польщі — П. ним. М. Ськлодовськой-кюрі за праці по фізиці, П. ним. О. Ланге за праці по економіці.
Серед міжнародних П. за наукові праці і відкриття провідне місце займають Нобелівські премії . Засновані також інші міжнародні наукові П.; лауреатами їх є і радянські учені. Наприклад, Міжнародна академія астронавтики з 1961 присуджує премію Гуггенхеймов (у числі її лауреатів М. Ст Келдиш, космонавти А. М. Миколаїв, Ст І. Севастьянов); міжнародна П. заснована А. Галабером в 1958 (присуджена Ю. А. Гагаріну, Ст Ст Николаєвой-Терешкової; радянським ученим А. А. Штернфельду, А. Р. Масевіч; АН(Академія наук) СРСР за створення наукової станції «Луна-16»). Спеціальний комітет Міжнародного математичного конгресу присуджує молодим математикам Філдсовськую П. (один з її лауреатів — С. П. Новіков). П. фонду Е. Бальзана, заснованою в 1962, відмічені праці А. Н. Колмогорова. У Італії в 1954 заснована міжнародна П. по комунікаціях ним. Х. Колумба (один з її лауреатів — АН(Академія наук) СРСР), в 1958 — П. ним. М. Панетті за праці в області механіки (цією П. нагороджений Н. І. Мусхелішвілі). З 1956 П. присуджує американський комітет «Атом для світу» (лауреат 1963 — Ст І. Векслер). Є міжнародні П., присуджувані за праці сприяючі розвитку співпраці між двома країнами (наприклад, радянським і індійським ученим з 1968 присуджується П. ним. Дж. Неру).
У Франції найбільш авторитетні національні наукові П. присуджує французька АН(Академія наук): ним. Ж. Кювье (заснована в 1839, природознавство, зоологія, геологія), ним. Ж. Ж. Ф. Лаланда (1802, астрономія), ним. П. А. Чихачева (1890, археологія, географія і геологія Азії). У Італії вищої науковою винагородою вважається Національна П. президента республіки (по багатьом галузям); засновані також П. ним. А. Фельтрінеллі (1949, по багатьом галузям) і ін. Одній з видних наукових П. в США є П. Национальной АН(Академія наук) (природні, точні і технічні науки). Ряд національних П. присуджується і іноземним ученим. У ін. країнах, наприклад у Великобританії, ФРН(Федеральна Республіка Німеччини), практикується видача спеціальних грошових П. разом з медалями, що присуджуються за кращі наукові праці. Так, Лондонське королівське суспільство разом з медаллю ним. Г. Коплі (заснована в 1731) з 1957 видає лауреатові П. ним. Д. Яффі; П. видаються при нагородженні медалями ним. Э. Резерфорда, ним. Ч. Дарвіна і ін.
П. в області літератури і мистецтва. Практика присудження П. і призів в області мистецтва (раніше всього — музичного) склалася ще в Древній Греції, де нагороджувалися учасники Олімпійських ігор, кращі музиканти Піфійських ігор і ін. змагань (в т.ч. і театральних). В середні віки П. і призи присуджувалися переможцям рицарських турнірів, музичних фестивалів, змагань трубадурів, міннезінгерів, театральних видовищ і ін.
В 19 ст П. в області літератури і мистецтва стали присуджуватися різними суспільствами, редакціями журналів. Так, в дореволюційній Росії АН(Академія наук) (1881) була заснована літературна П. ним. А. С. Пушкина (серед лауреатів — А. Н. Майков, Я. П. Полонський, С. Я. Надсон, І. А. Бунін, А. П. Чехів); суспільство російських драматичних письменників і оперних композиторів заснувало П. ним. А. С. Грібоєдова (присуджена А. Н. Островському, Л. Н. Толстому, А. М. Горькому і ін.). Найбільшими музичними П. були Глінкинськие П., засновані в 1884 відомим видавцем М. П. Беляєвим за кращих музичних твори, створені російськими композиторами (перші лауреати — М. А. Балакирев, А. П. Бородін, П. І. Чайковський, Н. А Римських Корсаків, Ц. А. Кюї, А. До. Лядов).
В СРСР діячі літератури і мистецтва нагороджуються Ленінськими преміями, Державними преміями СРСР і союзних республік, преміями Ленінського комсомолу, крім того, засновані спеціальні П. по літературі, музичні П., П. в області театрального мистецтва, кінематографії і т.д. У союзних республіках засновані спеціальні державний П. і П. комсомолу в цій області, у тому числі: у РРФСР — літературна П. ним. М. Горького, ним. Н. До. Крупськой, ним. К. С. Станіславського (за драматургічні твори і театральні спектаклі), ним. М. І. Глінки (в області музики), ним. братьев Васильевих (в області кіномистецтва), ним. И. Е. Репіна (образотворче мистецтво), ним. В. І. Баженова (архітектура); у УРСР — ним. Т. Г. Шевченко (література і ін. види мистецтва), літературна П. ним. Павла Тичини, Максима Рильського, Лесі Українки, Миколи Островського; у БССР — літературна П. ним. Янки Купали, Якуба Коласа (за твори літератури і мистецтва для дітей), ним. П. Н. Лепешинського (в області журналістики і в області музики), комсомолу Білорусії і др.; у Узбецькій РСР — П. ним. Хамзы (по всіх видах мистецтва), П. комсомолу узбекистану, літературная1 П. ним. Ниязи і др.; у Грузинській РСР — П. комсомолу Грузії і П. ним. Шота Руставелі (по всіх видах мистецтва); у Вірменській РСР — премія ЦК комсомолу (для заохочення творчої молоді), П. ним. А. Хачатуряна (для композиторів) і ним. А. Даніелян (для виконавців); у Казахській РСР — літературна П. ним. Абая і музична П. ним. К. Байсєїтової і ним. Курмангазы, П. комсомолу Казахстану (по всіх видах мистецтва); у Азербайджанській РСР — літературна П. ним. М. Ф. Ахундова і музична П. ним. У. Гаджібекова; у Туркменській РСР — П. ним. Махтумкули і П. комсомолу Туркменістану (по всіх видах мистецтва); у Киргизьких РСР — П. ним. Токтогула Сатилганова (по всіх видах мистецтва); у Молдавській РСР — П. комсомолу Молдавії ним. Бориса Главана (по всіх видах мистецтва); у Таджицькій РСР — П. ним. Абу Абдулло Рудаки (по всіх видах мистецтва); у Литовській РСР — П. комсомолу Литви (по всіх видах мистецтва), літературна П. ним. Жемайте і ним. П. Зібертаса; у Латвійській РСР — П. комсомолу Латвії (по всіх видах мистецтва), літературна П. ним. Э. Вейденбаума; у Естонській РСР — П. комсомолу Естонії (по всіх видах мистецтва), літературна П. ним. Юхана Смуула і ін. Премії по літературі і мистецтву є також у ряді автономних республік. Крім того, П. в області окремих видів мистецтва засновані творчими союзами, наприклад Спілкою журналістів СРСР — П. за кращих твори роки, опубліковані у пресі, передані по радіо і телебаченню, П. ним. М. І. Ульянової за кращу постановку масової роботи в редакціях міських, районних і багатотиражних газет. Московська міська організація Спілки журналістів СРСР заснувала П. за кращі твори в області міжнародної журналістики.
П. по літературі і мистецтву присуджуються і в зарубіжних державах. Стара з них — Римська премія, заснована в 1803 Академією мистецтв в Парижі (присуджується випускникам художніх учбових закладів за підсумками спеціальних конкурсів). Лауреатами Римською П. були композитори Ж. Гальові, Р. Берліоз, Же. Візі, Же. Массне, К. Дебюсси і ін.
В ГДР(Німецька Демократична Республіка) заснована літературна П. ним. И. Бехера, в Румунії — ним. Василе Александрі і ін. Широко відомі такі літературна П., як Пуліцеровськая (США), Гонкуровськая і П. французькій академії (Франція), премія Джеймса Тейта Блейка (Великобританія), премія Віареджо, Лучано (Італія), ним. Сервантеса (Іспанія), П. ним. Бюхнера і П. ним. Гете міста Франкфурту-на-Майне (ФРН) і ін., музична П.«Мендельсоновская стипендія» (Великобританія), П. видавництва «Рікорді» (Італія) і ін.
Існують міжнародні П. в області літератури і мистецтва, наприклад П. «Лотос» Асоціації письменників Азії і Африки, премія Ханса К. Андерсена Міжнародного радого з книг для дітей і юнацтва, Міжнародна П. видавців і ін.
Поширення набули різні міжнародні і національні музичні конкурси, кінофестивалі, виставки і т.д., на яких переможцям присуджуються П. і призи. Найбільш відомі П. Международного московського кінофестивалю (3 золотих призу), П. «Золотий Лев св. Марка» і П. «Срібний Лев св. Марка» Міжнародного кінофестивалю в Венеції, Гран при Міжнародного конкурсу балету в Москві, «Золота пальмова гілка» кінофестивалю Канна, П. «Кришталевий глобус» Міжнародного кінофестивалю в Карлові-варі, П. «Оскар» Американській академії кіномистецтва і наук, П. міжнародних виставок і конкурсів з образотворчого мистецтва у Венеції, Сан-Паулу, Любляне, Кракові, Братиславі і ін. Засновані П. Международного союзу архітекторів (ним. Л. П. Аберкромбі, О. Перре, ним. Ж. Чумі), П. ЮНЕСЬКо за кращі студентські роботи в області архітектури і ін.
Літ.: Корнєєв С. Р., Радянські учені — почесні члени іноземних наукових установ, М., 1973; Копельовіч Ю. Х., Виникнення наукових академій, Л., 1974.
