Правової держави теорія (Rechtsstaat, в англо-саксонській термінології «панування права» — Rule of Law), буржуазна політико-юридична теорія, згідно якої держава в своїй діяльності зв'язана правом і не повинне виходити за встановлені їм рамки. Термін «правова держава» введений в науковий обіг І. Кантом . Широкого поширення П. р. т. набула до середини 19 ст із затвердженням капіталістичних стосунків і була значною мірою перекладом мовою правової ідеології вимог економічного лібералізму. Найбільш значними представниками П. р. т. були йому.(німецький) юристи Р. Еллінек і Л. Штейн. П. р. т. носила антифеодальний характер, бо вимога про зв'язаність держави правом зверталася до державного механізму, в якому навіть після твердження капіталістичних стосунків були вельми сильні феодальні нашарування. За своїми теоретіко-гносеологічнімі джерелами П. р. т. була тісно пов'язана з юридичним світоглядом — класичним світоглядом висхідної буржуазії. Засуджуючи абсолютистсько-поліцейську державу, П. р. т. мала ліберально-демократичне звучання, незрідка виступала як ідеологічне обгрунтування компромісу буржуазії з дворянством (у Німеччині, Росії).
З переходом капіталізму в стадію імперіалізму в результаті ряду соціально-політичних чинників значення П. р. т. в буржуазній правовій ідеології зменшилося. Проте після 2-ої світової війни 1939—45 гасло П. р. т. в трансформованому вигляді зайняло видне місце в буржуазній ідеології, особливо в антикомуністичній пропаганді, що змальовує капіталістичні держави як правові, а соціалістичні — як не пов'язані з правом і такі, що стоять над ним. Насправді практика буржуазного держави показує, що буржуазна політична влада всякий раз змінювала право, коли того вимагали політичні і економічні інтереси капіталу, а в особливо гострих соціальних ситуаціях практично діяла як не обмежена і не обмежена законом. Марксистська теорія, виходячи з тісного взаємозв'язку держави і права, не протиставляє їх один одному. Як суверенна влада держава наділена широкими правотворчими можливостями, а все без виключення органи держави відповідно до принципу законності повинні діяти в рамках права, що діє. Соціалістична теорія і практика виходять з необхідності постійного вдосконалення принципу законності в державного управлінні і всьому суспільному житті.
