Потенціал нульового заряду, «нульова крапка» в електрохімії, особливе для кожного металу значення електродного потенціалу, при якому його чиста поверхня при зіткненні з електролітом не набуває електричного заряду. При цьому електроліт не повинен містити поверхнево-активні речовини . Якщо електродний потенціал положітельнєє, чим П. н. з., то до металу з розчину притягуються негативні іони, якщо отріцательнєє, то — позитивні. У обох випадках зменшується звичайна тенденція часток речовини вирушати з поверхні фази в її об'єм, тобто знижується поверхневе натягнення на кордоні металу з розчином. На рідкому, наприклад ртутному, електроді це легко спостерігати з допомогою т.з. електрокапілярних кривих, що показують, як потенціал металевого меніска, дотичного з електролітом, впливає на висоту його капілярного піднімання або опускання. При П. н. з. поверхневе натягнення максимальне, а електрична ємкість кордону мінімальна. Знання П. н. з. необхідно при вивченні кінетики електродних реакцій, при підборі інгібіторів корозії і в ін. випадках, коли поважно враховувати адсорбцію компонентів на металевій поверхні.
