Порівняльний (міжзаводський) аналіз до СРСР, зіставлення показників економічної ефективності роботи окремих (як правило, родинних) підприємств, виробничих об'єднань з метою об'єктивної оцінки результатів їх діяльності. С. (м.) а. дозволяє оцінити напруженість планових завданні, підсумки соціалістичного змагання, виявити резерви виробництва, сприяє поширенню передового досвіду.
Міжзаводські порівняння передбачають порівнянність об'єктів і показників їх роботи. Вона досягається виключенням незрівняних величин, коректуванням показників за допомогою поправочних коефіцієнтів, перерахунком показників за методологією їх розрахунку на ін. підприємствах і т.д. Основні умови порівнянності: дотримання якісної однорідності порівнюваних показників, єдність методики їх розрахунку; вживання єдиних вимірників продукції, подібність географічних умов і розташування по відношенню до постачальників матеріалів і техніки і споживачам готової продукції; однакова кількість робочих днів в порівнюваних періодах і т.д. Якщо деякі з перерахованих чинників розрізняються на порівнюваних підприємствах, виробляється перерахунок показників, що їх характеризують, до рівня однакових умов.
Організація С. (м.) а. зводиться до наступних етапів: вибір об'єктів порівняння; визначення міри порівнянності об'єктів і порівнюваних показників; збір і обробка економічної інформації про об'єкти, наведення показників в порівнянний вигляд; порівняння і аналіз показників, оцінка досягнутих результатів, виявлення причин розбіжностей по ним і чинників, що визначили величину показників; узагальнення результатів аналізу, розробка виводів і пропозицій по підвищенню ефективності виробництва, підрахунок ефективності від реалізації пропозицій.
Методика С. (м.) а. включає весь арсенал методів і прийомів економічного аналізу (див. Аналіз господарської діяльності ), але особливе значення мають науково обгрунтоване угрупування підприємств, вибір бази порівняння. Якщо завданням аналізу є визначення кращого підприємства, то як база порівняння виділяють комплекс показників, аналіз яких дозволяє всебічно вивчити результати роботи порівнюваних підприємств. Загальний алгоритм математичного методу порівняльної комплексної оцінки роботи по сукупності показників зводиться до наступного. Вихідні дані представляються у вигляді матриці, елемент якої a ij є величина показника j в підприємства З порядковим номером i . У таблиці вихідних даних визначаються максимальні елементи — показники в кожному стовпці. Всі елементи стовпця діляться на максимальний елемент. В результаті виходить «матриця координат». Всі її елементи зводяться в квадрат і підсумовуються по рядках (якщо вирішується завдання з врахуванням різної ваговитості показників, то кожне слагаємоє в загальну суму включається помноженим на величину відповідного йому вагового коефіцієнта). Отримані суми розташовуються по убуванню: на першому місці підприємство, якому відповідає найбільша сума.
Літ.: Кремке До., Міжзаводський порівняльний аналіз в соціалістичній промисловості як метод розтину і використання резервів виробництва, М., 1965; Вершинін А. М., Порівняльний аналіз господарської діяльності промислових підприємств, М.. 1970; Горобців А. П., Кауфман М. З., Міжзаводський економічний аналіз, М., 1971; Шеремет А. Д., Комплексний економічний аналіз діяльності підприємства, М., 1974; Курс аналізу господарської діяльності, під ред. С. К. Татура і А. Д. Шеремета, М., 1974.
