Порецкий Платон Сергійович [3(15) .10.1846, Елізаветград, нині Кіровоград, — 9(22) .8.1907, сіло Жоведь, нині Чернігівської області], російський математик, астроном, логік. У 1870 закінчив фізико-математичний факультет Харківського університету. У 1876—89 працював в Казанському університеті (спочатку астрономом-спостерігачем, з 1886 на посаді приват-доцента). Найбільш значителен вклад П. в математичну логіку, що визначалася їм як «логіка по предмету, математика по методах»; він був першим російським ученим, що читав лекції з математичної логіки і її додатків до теорії вірогідності. П. займався головним чином проблемами алгебра логіки, що розуміється їм (у розвиток ідей Дж. Буля, В. С. Джевонса і Е. Шредера) як «числення логічної рівності». Комбінаторно-логічні результати П. в цій області, зокрема його теорія т.з. канонічних форм (узагальнювальна класичну теорію «нормальних форм» в логіці висловів), зробили вплив на подальший розвиток математичної логіки (наприклад, на роботи американського логіка 20 ст А. Блейка).
Соч.: Про способи вирішення логічної рівності і про зворотний способі математичної логіки, в кн.: Збори протоколів засідань секції фізико-математичних наук суспільства дослідників природи при Казанському університеті, т. 2, Каз., 1884; Рішення загальної задачі теорії вірогідності за допомогою математичної логіки, там же, т. 5, Каз., 1887.2
Літ.: Blake A., Canonical expressions in Boolean algebra, Chi., 1938; Стяжкин Н. І., Формування математичної логіки, М., 1967, гл.(глав) 9 §2.
