Попів Леонід Андрійович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Попів Леонід Андрійович

Попів Леонід Андрійович (р. 14.8. 1919, Арилахський наслег Сунтарського улусу, нині Ленінський район Якутської АССР), якутський радянський письменник. Член КПРС з 1964. Закінчив в 1941 Якутський педагогічний інститут. Друкується з 1937. Автор збірок віршів і поем «Чекаю днів зустрічі» (1943), «Від щирого серця» (1950), «Чайки» (1958), «Вогнище в куреня» (1966) і ін., збірок повістей і розповідей «В тайзі сонячного каменя» (1961). «Кюнделі» (1970) і ін. Написав п'єси «Орли літають високо» (1959), «Сини Охонооса» (1968) і ін. Пише також для дітей. Переклав якутською мовою твори Н. Ст Гоголя, А. А. Фадєєва і ін. Нагороджений орденом «Знак Шани» і медалями.

  Соч.: Талиллибит айимньилар, Якутськай, 1969; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Ранок над Оленою, М. — Якутськ, 1953; Твердість — десять, М., 1966; Пісні Вілюя, М., 1970.

  Літ.: Письменники Якутії. Короткий біобібліографіч. довідник, Якутськ, 1972.