Попів Георгій Михайлович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Попів Георгій Михайлович

Попів Георгій Михайлович (15.9.1906, Москва, — 14.1.1968, там же), радянський партійний і державний діяч. Член КПРС з 1926. Народився в сім'ї службовців. Вчився в Тамбовській електромеханічній школі (1921—1922), закінчив Промислову академію (1938). У 1919—20 на комсомольській роботі в Тамбовській губернії, в 1925—28 — в Казані. У 1928—38 працював в Московському центральному інституті праці. З 1938 в апараті ЦК ВКП (б). У 1938—45 2-й секретар Московського міськкому ВКП (б), в 1944—50 голова Виконкому Моссовета. У 1945—49 1-й секретар Московського обкому і міськкому ВКП (б), секретар ЦК ВКП (б). У 1950— 1951 міністр міського будівництва СРСР, потім — з.-х.(сільськогосподарський) машинобудування СРСР. У 1951—53 і 1959—65 директор заводів в Куйбишеве, Владіміре. У 1953—54 надзвичайний і повноважний посол СРСР в ПНР(Польська Народна Республіка). Делегат 18-го і 19-го з'їздів партії, на яких обирався кандидатом в члени ЦК. Депутат Верховної Ради СРСР 2-го скликання, членом Президії Верховної Ради СРСР в 1946—1950. З 1965 — персональний пенсіонер. Нагороджений 3 орденами Леніна, орденом Трудового Червоного Прапора і медалями.