Попів Євгенії Павлович [р. 1(14) .2.1914, Москва], радянський учений в області механіки і процесів управління, член-кореспондент АН(Академія наук) СРСР (1960), генерал-майор-інженер. Член КПРС з 1942. У 1939 закінчив Московське вище технічне училище (МВТУ) ним. Н. Е. Баумана, в 1939—43 механіка авіаескадрильї, в 1943—64 викладач Ленінградської військово-повітряної інженерної академії ним. А. Ф. Можайського (професор з 1948); у 1964—71 голова Секції прикладних проблем при Президії АН(Академія наук) СРСР, з 1971 завідувач кафедрою МВТУ(Московське вище технічне училище імені Н. Е. Баумана). Основні роботи по теорії управління, теорії нелінійних систем автоматичного регулювання, теорії автоматичного управління літальними апаратами, по системах управління роботів-маніпуляторів. Державна премія СРСР (1949, 1972). Нагороджений орденом Жовтневої Революції, 2 ін. орденами, а також медалями.
Соч.: Автоматичне регулювання і управління, 2 видавництва, М., 1966; Теорія систем автоматичного регулювання, 2 видавництва, М., 1972 (совм. із Ст А. Бесекерським); Прикладна теорія процесів управління в нелінійних системах, М.. 1973; Роботи-маніпулятори, М., 1974.
