Поповкин Євгеній Юхимович [13(26) .2.1907, сіло Петроостров, нині Новоміргородського району Кіровоградської області, — 15.2.1968, Москва], російський радянський письменник. Член КПРС з 1927. Закінчив філологічний факультет МГУ(Московський державний університет імені М. Ст Ломоносова) (1931). У роки Великої Вітчизняної війни 1941—45 редактор армійської газети. У 1958—68 головний редактор журналу «Москва». Друкувався з 1923. Автор повести «Великою розливши» (1940, роман тієї ж назви, 1955) про організацію колгоспів на Доні, романів «Семья Рубанюк» (1947—50; Державна премія СРСР, 1952) про боротьбу українського народу з фашистськими окупантами, «Тавріда» (1968), путніх нарисів («В дорозі і удома. Путні зарисовки», 1964). Нагороджений 3 орденами, а також медалями.
Літ.: Панків Ст, Сім'я і Батьківщина, «Новий світ», 1952 № 5; Софронов А., Добре шістдесятиліття, «Літературна газета» 1967, 1 березня; Російські радянські письменники-прозаїки. Біобібліографічний покажчик, т. 3, Л., 1964.
