Політехнічна освіта
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Політехнічна освіта

Політехнічне утворення в школі, одна з найважливіших складових частин комуністичного виховання; передбачає ознайомлення учнів в теорії і на практиці з основними науковими принципами сучасного виробництва і особливостями суспільних і виробничих стосунків, ефективне трудове виховання, формування трудових умінь і навиків, професійну орієнтацію учнів; сприяє свідомому вибору трудової дороги, створює основу, фундамент подальшої професійної підготовки.

  Ідея П. о. вперше висунута К. Марксом і отримала подальший розвиток в працях Ст І. Леніна. З'єднання П. о. з продуктивною працею К. Маркс і Ф. Енгельс вважали основою системи виховання в епоху соціалізму і єдиним засобом для формування всесторонньо розвинених людей; в умовах капіталізму П. о. не отримує розвитку, т.к. буржуазноє суспільство зацікавленіше в підготовці однобічно спеціалізованих працівників. В. І. Ленін розглядав школу, що дає П. о., як один з найважливіших засобів створення бази безкласового суспільства, знаряддя виховання у дусі комунізму, засіб підготовки молодого покоління до будівництва нового життя. У роботах Леніна висловлюється думка про те, що політехнізм освіти є одним з керівних принципів, що визначають цілі, вміст і форми шкільного вчення. Ленінські ідеї о П. о. отримали розвиток в роботах Н. До. Крупськой, А. Ст Луначарського, М. І. Калініна. Крупськая особливо підкреслювала, що політехнізм повинен пронизувати всі учбові дисципліни, що вивчаються в школі; що він вимагає взаємної ув'язки цих дисциплін, ув'язки їх з практичною діяльністю і особливо з вченням праці.

  П. о. в з'єднанні з розумовим і фізичним вихованням вперше почало здійснюватися в сов.(радянський) загальноосвітній школі. З науковими основами сучасного виробництва учнів знайомляться головним чином в процесі вивчення природничонаукових дисциплін (при широкому показі можливостей і форм використання людиною законів природи і властивостей матеріалів для потреб практики, виробництва; виборі методів вчення, максимально стимулюючих пізнавальну активність учнів і відкривають можливості для самостійного розкриття дії законів природи на практиці; розвитку початкових навиків звернення і роботи з простими приладами і інструментами; ознайомленні з реальним виробництвом). Провідна роль у формуванні і розвитку уміння орієнтуватися в системі виробничих стосунків і у вихованні готовності до праці належить предметам гуманітарного циклу: розкриття об'єктивних законів розвитку суспільних стосунків, що веде ролі і місця робочого класу в створенні матеріальних і духовних цінностей; вивчення історії соціалістичного суспільства; ознайомлення з основами економіки, з організацією сучасного виробництва і структурою народного господарства, із завданнями комуністичного будівництва; вибір таких методів учбової роботи, які забезпечують формування моральної готовності що вчаться до участі в продуктивній праці. Ознайомлення з науковими основами виробництва і виробничих стосунків здійснюється також на факультативних заняттях, в різних технічних і опитнічеських кухлях в школі і позашкільних установах . Практичний розвиток навиків і умінь поводитися з простими знаряддями виробництва, взаємодіяти з машинами і механізмами складає головне призначення і вміст предмету «Трудове вчення». Формування в учнів готовності до праці, виховання працьовитості, професійна орієнтація забезпечуються всією системою учбової і внеучебной роботи школи (вміст учбових предметів, рівні трудових учбових навантажень, методи вчення, що забезпечують високу активність діяльності учня, і т.д.). Вирішальну роль в трудовому вихованні грає участь школярів в суспільній трудовій діяльності дорослих (це дозволяє на практиці знайомитися з виробничими стосунками і обов'язками, дієво проявляти духовні і фізичні здібності). З цією ж метою організовується робота що вчаться в учбових цехах, учбово-виробничих комбінатах, учнівських виробничих бригадах і леснічествах, таборах праці і відпочинку і ін.

  Принцип політехнізму значною мірою визначає вміст освіти, вибір методів вчення і практичної підготовки в професійних учбових закладах всіх рівнів, включаючи вищу школу. Політехнізм дозволяє забезпечити широту кругозору майбутніх фахівців, високий рівень їх професіоналізму і загальної культури, розвиток їх здатності швидко орієнтуватися в сучасній техніці і технології виробництва.

  Принцип політехнізму є одним з основних принципів побудови учбовий виховної роботи середньої школи і в ін. соціалістичних країнах.

  Літ.: Маркс До., Інструкція делегатам Тимчасового Центрального радого з окремих питань, Маркс До. і Енгельс Ф., Соч., 2 видавництва, т. 16; Енгельс Ф., Принципи комунізму, там же, т. 4; Ленін Ст І., Завдання союзів молоді, Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 41; його ж, Директиви ЦК комуністам — працівникам Наркомпроса; там же, т. 42; його ж, Про політехнічну освіту. Замітки на тези Надії Костянтинівни, там же; його ж, Передмова до книги І. І. Степанова «Електрифікація РРФСР у зв'язку з перехідною фазою світового господарства», там же, т. 45; Крупськая Н. До., Народна освіта і демократія. Педагогічні вигадування, т. 1, М., 1957; її ж, Трудове виховання і політична освіта, там же, т. 4, М., 1959; Луначарський А. Ст, Основні принципи єдиної трудової школи, в збірці; А. В. Луначарський про народну освіту, М., 1958; Блонський П. П., Трудова школа, ч. 1—2, М., 1919; Шабалов С. М., Політехнічне вчення, М., 1956; Проблеми політехнічної освіти, М., 1972.

  Ст Р. Зубів.