Політбойци, комуністи і комсомольці, що прямували в частини Червоної Армії, що діяли, в початковий період Великої Вітчизняної війни 1941—1945 по спеціальних партійним мобілізаціям . 27 червня 1941 Політбюро ЦК ВКП (б) для посилення партійного політичного впливу в полицях прийняло рішення, що зобов'язало 12 обкомів партії в 3-денний термін відібрати і направити в армію в якості П. комуністів і кращих комсомольців в кількості, пропорційній чисельному складу обласних партійних і комсомольських організацій (всього 18 500). 29 червня Політбюро ЦК дала нова вказівка 26 обкомам відібрати і послати у війська ще 23 тис. П. В подальшому ЦК партії поклав проведення спеціальних мобілізацій на Головне політичне управління РККА — до січня 1942 було 5 мобілізацій. При військових і військово-політичних училищах були організовані двотижневі або місячні збори П., які об'єднувалися потім в роти, що посилаються на найбільш небезпечні ділянки фронту, а також в знов формовані з'єднання. У полиці П. розподілялися групами — по 15—20 чіл. у роту. Перші 250 рот П. прибули на фронт в середині липня 1941. До жовтня 1941 в армію влилися понад 94 тис. П., з них понад 58 тис. було направлено в частині Західного, Північно-західного і Південно-західного фронтів. Всього за перших 6 місяців війни на фронт було послано 60 тис. комуністів і 40 тис. комсомольців, а до кінця травня 1942 більше 132 тис. П. Являясь в основному рядовими бійцями, П. були першими помічниками політруків, об'єднували склад підрозділів, показували особистий приклад стійкості і мужності; багато хто з них загинув в боях, був поранений. Оцінюючи діяльність П., Головне політичне управління РККА докладало ЦК ВКП (б) в жовтні 1941, що «... вони зіграли виняткову роль в зміцненні частин Червоної Армії...» (див. «КПРС і будівництво Радянських Озброєних Сил. 1917—1964», 1965, с. 310). У подальшому значну частину П. була висунута на посаді замполітруков рот, парторгів і комсоргів підрозділів, командирів відділень. У зв'язку із збільшенням числа комуністів і партійних організацій у військах, посиленням їх впливу на особовий склад підрозділів з 1942 спеціальних мобілізацій не проводилося.
Літ.: КПРС в резолюціях і вирішеннях з'їздів, конференцій і пленумів ЦК, 8 видавництво т. 6, М., 1971; Історія КПРС, т. 5, кн. 1, М., 1970; КПРС і будівництво Радянських Озброєних Сил. 1917—1964, М., 1965; Історія Великої Вітчизняної війни Радянського Союзу. 1941—1945 рр., т. 2, М., 1963; Ідеологічна робота КПРС на фронті (1941—1945 рр.), М., 1960; Петров Ю. П., Будівництво політорганов, партійних і комсомольських організацій армії і флоту (1918—1968), М., 1968.
