Полонський Володимир Іванович (17.6.1893 — 30.10.1937), радянський партійний і профспілковий діяч. Член Комуністичної партії з 1912. Народився в Тобольську. З міщан. З 1908 був матросом, чорноробом, з 1912 робітник-електромонтер в Петербурзі. Вів партійну роботу в профспілках, в 1913 член Центрального правління петербурзького Союзу металістів. У 1914 арештований, в 1915 засланий в губернію Тобольська. З березня 1917 секретар Центрального правління московського Союзу металістів; учасник жовтневих боїв в Москві. У 1918—20 комісар дивізії на Західному і Південному фронтах, воєнком Південно-східної залізниці, голова Південного бюро ВЦСПС. У 1920—24 голова Оргбюро, потім секретар ЦК Союзу гірників, голова Ніжегородського губ-профсовета і член бюро губкома РКП (б). З 1925 секретар Рогожсько-симоновського райкому і член бюро МК ВКП (б), в 1928 2-й секретар МК. У 1930 і в 1935—37 секретар ВЦСПС. У 1930—33 1-й секретар ЦК КП Азербайджану, одночасно секретар Заккрайкома ВКП (б). З січня 1933 завідувач організаційним відділом ЦК ВКП (б), з серпня — начальник Політуправління і заступник наркома НКПС. З 1937 заступник наркома зв'язку СРСР. Делегат 11—17-го з'їздів партії; на 15—17-м-коді з'їздах обирався кандидатом в члени ЦК ВКП (б). Член ЦВК(Центральний виконавський комітет) СРСР. Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.
