Позаземні цивілізації, передбачувані на інших планетних системах суспільства розумних істот, що досягають або перевершують по рівню розвитку людське суспільство. Наявність життя на Землі і матеріалістичне розуміння її походження і розвитку, а також існування незліченної безлічі інших планетних систем дають підстава зробити вивід про можливість виникнення життя в інших областях Всесвіту. Настільки ж безперечним є і вивід про можливість розвитку живої матерії до високоорганізованих форм, виникнення Ст ц. На підставі цього загального положення і виходячи з факту близькості Марса і Венери до Землі, наявність у них атмосфер і ін. вважалося досить вірогідним існування цивілізацій і на цих планетах. Розвиток космонавтики привів до появи гіпотез, а інколи і категоричних тверджень про відвідини Землі розумними істотами інших світів. Робилися спроби пояснити такими відвідинами існування древніх пам'ятників і тлумачити древні, у тому числі біблейські, легенди. З'явилися і багаточисельні «очевидці» таких відвідин Землі у наш час, спостереження тарілок», що «літають, і «непізнаних об'єктів», що літають, зв'язуваних с В. ц. Проте, як правило, всі ці «факти» отримали незабаром сповна земне пояснення, а деякі виявилися свідомою містифікацією.
Результати досліджень фізичних умов на планетах, виконаних в середині 20 ст, привели до висновку про неможливість існування високоорганізованого життя на планетах Сонячної системи; передбачається, що лише на Марсе може існувати життя в примітивних формах. Оцінка фізичних умов в околицях багатьох близьких до Сонця зірок, що мають планетні системи, сильно зменшила вірогідність виникнення і розвитку життя також і на цих планетних системах. Існування «екосфер» — областей, в яких (за відповідних умов) могло б розвинутися життя, передбачається зараз лише в невеликої частини зірок.
Технічна складність реалізації ідеї про міжзоряні перельоти, їх тривалість, а також оцінка ефективності інших форм обміну інформацією між гіпотетичними Ст ц. привели до спроб пошуків такої інформації в різних діапазонах електромагнітних випромінювань. Одна з гіпотез, на яких засновані такі пошуки, зводиться до того, що розвиток техніки, зростання чисельності суспільства і його потреб, прагнення до оптимального використання матеріальних і енергетичних ресурсів планет і центрального світила повинні привести до необхідності реконструкції самої планетної системи, наприклад, до побудови з матеріалу планет і астероїдів гігантської сфери, що охоплює світило на деякій оптимальній відстані. Внутрішня поверхня цього реконструйованого світу акумулює всю радіацію світила, а зовнішня випромінює в інфрачервоному діапазоні. Завдання виявлення такої цивілізації може починатися з виявлення локальних джерел інфрачервоного випромінювання.
Питання про існування Ст ц. відноситься до категорії вельми вірогідних гіпотез, не підтверджених, проте, поки експериментальними фактами. Можна вважати, що поширеність Ст ц. у Всесвіті невелика, точно так, як і вірогідність відвідин Землі прибульцями з інших світів. Подальший розвиток космонавтики і дослідження випромінювань, що приходять зі Всесвіту, повинно або дати свідоцтва на користь наявності таких цивілізацій, або ж ще зменшити вірогідність їх виявлення. Виявлення яких-небудь слідів розумної діяльності на Луне з'явилося б неспростовним свідоцтвом відвідин у минулому Сонячної системи (і Землі, зокрема) представниками інших цивілізацій. Вивчення Марса може дати експериментальний матеріал про виникнення і розвиток живої матерії в умовах, відмінних від земних, а виявлення випромінювань, що містять розумну інформацію, підтвердить наявність цивілізованих світів і вкаже напрям, в якому їх слід шукати.
Літ.: Позаземні цивілізації, під ред. С. А. Каплана, М., 1969.
