Побутове обслуговування населення, частина сфери обслуговування, де населенню виявляються невиробничі і виробничі послуги. Б. о. характеризується суспільно-організованими способами і формами задоволення безпосередніх матеріальних і духовних потреб людей поза їх професійною і суспільно-політичною діяльністю.
В сучасних умовах Би. о., що розташовувало в недалекому минулому кустарними майстернями, стає галуззю народного господарства з відповідною індустріальною матеріально-технічною базою — промисловими підприємствами, виробничими об'єднаннями і комбінатами Б. о., що мають високопродуктивні машини і механізми. Воно набуває усе більш універсального характеру при спеціалізації окремих видів і типів обслуговування.
Підприємствами Б. о. виробляється виготовлення по індивідуальних замовленнях предметів особистого вжитки, відновлення втраченої споживної вартості предметів домашнього ужитку і особистого користування, надання особистих послуг. ДО Б. о. відносять діяльність підприємств і організацій, що займаються ремонтом житла, виготовленням і ремонтом меблів по індивідуальних замовленнях, пранням, хімічним чищенням і фарбуванням речей, індивідуальним пошиттям і ремонтом взуття, одягу, хутряних і трикотажних виробів, охороною, профілактикою і ремонтом автомобілів, ремонтом технічних побутових машин і приладів, теле- і радіоапаратури, а також музичних інструментів, наданням послуг із зберігання речей в ломбардах, фотопослуг і послуг перукарень, прокатом предметів культурно-побутового і спортивного призначення і господарського ужитку, послугами з прибирання квартир, виконанням різних доручень і ін.
У міру соціального розвитку, технічного прогресу, а також поліпшення матеріального добробуту населення значення суспільно-організованих форм задоволення матеріальних і духовних потреб людей зростає.
Соціальний вміст Би. о., доступність побутових послуг населенню, міра і пропорції розвитку окремих їх видів, характер і глибина дії їх на побут і працю населення обумовлюються не лише рівнем розвитку продуктивних сил, але перш за все способом суспільного виробництва.
При соціалізмі розширення сфери послуг взагалі і Б. о. зокрема — один з показників зростання і розвитку народного господарства і збільшення добробуту всього населення. В період побудови комуністичного суспільства створюються умови для прискореного розвитку суспільно-організованих форм Би. о. населення. Воно направлене на поступову заміну домашнього господарства суспільними формами Б. о. і ліквідацію на цій основі залишків фактичної нерівності жінок в побуті, усунення соціально-економічних і культурних відмінностей між містом і селом, вирівнювання побутових умов життя населення Центральних областей і віддалених районів країни, виховання колективізму в побуті.
Спільно з ін. галузями сфери обслуговування (наприклад, з торгівлею,громадським харчуванням, дитячими установами, житлово-комунальним господарством і так далі) підприємства Б. о. поступово виробляють заміну окремих елементів домашнього господарства крупним суспільним виробництвом і організованим обслуговуванням багатьох сторін побуту. (Див. також Комунальні послуги ). Воно має величезне значення для підйому села в економічних і культурно-побутових відносинах, а також для уповільнення процесу міграції сільського населення в міста. Розширення Б. о. сприяє поліпшенню використання вільного часу трудящих, підвищенню їх культурного рівня, кращій організації відпочинку.
В СРСР для організації керівництва і поліпшення Б. о. населення в союзних республіках (з 1965) були утворені спеціальні міністерства Б. о. Створені самостійні управління Б. о. населення країв і областей. Їх діяльність проходіт під контролем Рад депутатів трудящих. У 1970 державних, кооперативних і суспільні підприємства і організації Б. о. надали населенню понад 450 видів побутових послуг на суму понад 4 млрд. крб. (у 1960 — 1,1 млрд. руб .). У Б. о. в 1968 було 225,8 тис. (у 1960 135 тис.) підприємств і приймальних пунктів, де було зайнято 1,65 млн. чіл. З виробничих (промислових) видів послуг Би. о. на долю індивідуального пошиття і ремонту одягу в 1967 доводилося 41%, на ремонт складної побутової техніки 14,5%, на пошиття і ремонт взуття 14,3%. Серед невиробничих (непромислових) видів послуг на першому місці були послуги перукарень (54%), потім ремонт і житлове будівництво (21,1%), фотопослуги (19,5%). Створена спеціальна мережа учбових закладів по підготовці для Б. о. кадрів кваліфікованих робітників, техніків, інженерів і економістів вищої кваліфікації і різних спеціальностей. Є вузи по підготовці інженерів і економістів для системи Б. о. (Москва, Владивосток, Хмельницький). Існує мережа дослідницьких і проектно-технологічних інститутів, ведучих розробку питань поліпшення Б. о. населення СРСР.
При капіталізмі розвиток Би. о. переслідує комерційні цілі і протікає нерівномірно. Особливо швидко розширюються у ряді зарубіжних країн підприємства по обслуговуванню і ремонту автомобілів, хімічному чищенню одягу, а також підприємства по терміновому ремонту побутової техніки і взуття. У США в 70-хгг. з близько 770 тис. підприємств Би. о. з майже 1,9 млн. працівників найманої праці найбільше місце займає ремонт і обслуговування автомобілів. Виручка всіх підприємств Би. о. склала майже 17,5 млрд. долл . Деякими видами послуг можуть користуватися лише привілейовані шари суспільства.
Літ.: Семенов Ст Ст, Сфера обслуговування і її працівники, М., 1966; Послуги і їх соціально-економічна роль, пер.(переведення) з польськ.(польський), М., 1967; Агабабьян Е. М. Економічний аналіз сфери послуг, М., 1968; 3убчанінов Ст Ст, Послуги як форма матеріального виробництва, в збірці: Змагання двох систем. Нові явища в економіці капіталізму, М., 1967, с. 85—101; Загладіна С. М., Зростання чистих витрат звернення в економіці США, там же, с. 128—42; Питання економіки служби побуту, М., 1966.
