Плюмбікон (від латів.(латинський) plumbum-свінець і греч.(грецький) eikon — зображення), передавальна телевізійна трубка, різновид відікона, що відрізняється пристроєм світлочутливої мішені. Мішенню П. є шар окислу свинцю PBO, нанесений методом термічного випару в розрідженому газовому середовищі на прозору плівку двоокису олова Sno 2 , службовку сигнальною пластиною приладу. Після обробки цього шару газовим розрядом в кисні мішень П. має складну напівпровідникову структуру з трьома областями провідності — електронною ( n ) , власною ( i ) і дірковою ( р ) — загальною товщиною 15—20 мкм, тобто структуру р - i - n -діода. При подачі на сигнальну пластину позитивної напруги і опроміненні мішені електронним променем діод виявляється включеним в ланцюг світивши в «замочному» напрямі (діод замкнутий) і струм в ланцюзі сигнальної пластини практично відсутній — зазвичай цей, т.з. темнової, струм не перевищує 10 -9 —10 -10 а. Коли ж на мішень з боку сигнальної пластини проектується передаване зображення, в i -області під дією світла утворюються носії струму (пари електрон — дірка) і в ланцюзі сигнальної пластини протікає струм. Сила струму пропорційна освітленості ділянки мішені, на яку падає електронний промінь.
Основні достоїнства П.: слабкий темнової струм; мала інерційність; близькість спектральної характеристики до т.з. кривій видності монохроматичних випромінювань (сприйнятливості до них людського ока), що забезпечує правильне відтворення кольорових зображень; лінійність характеристики «світло — сигнал». Ці якості П. визначають основну сферу його застосування — у передавальних камерах для кольорового телебачення.
Літ.: Haan Е., Drift A., Schampers P. P. M., The «plumbicon», а new television camera tube, «Philips Technical Review», 1963—64, v. 25 № 6—7.
