Плевра (від греч.(грецький) Pleurá — ребро, бік, стінка), серозна оболонка, що покриває легені і стінки грудної порожнини у вищих хребетних тварин і людини. У ссавців розрізняють нутрощевий, або вісцелярний, листок П., що зростається з тканиною легені, і прістеночний, або парієнтальний, листок П., що вистилає зсередини стінки грудній порожнині . В парієнтальному листку П. розрізняють реброву, діафрагмальну і середстінну П. ( мал. ). Між вісцелярним і парієнтальним листками П. є щілиновидний простір — порожнина П., заповнена рідиною, яка безперервно оновлюється (утворюється головним чином вісцелярною П. і всмоктується переважно ребровою частиною парієнтальної П.). Об'єм рідини, яка проходить протягом доби через порожнину П. складає приблизно 27% об'єму плазми крові. Плевральна рідина зменшує тертя між листками П. в процесі дихання. Між листками П. в нижній частині плевральної порожнини розташовуються т.з. пазухи (синуси) — запасні простори, які при вдиху частково заповнюються легкими, такими, що збільшуються в об'ємі.
П. забезпечується кров'ю з міжреберних, внутрішніх грудних і діафрагмальних артерій. Іннервіруєтся блукаючими, міжреберними і діафрагмальними нервами. У парієнтальній П. зосереджені больові чутливі рецептори.
