Платонов Андрій Платоновіч
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Платонов Андрій Платоновіч

Платонов Андрій Платоновіч [20.8 (1.9) .1899, Вороніж, — 5.1.1951, Москва], російський радянський письменник. На початку 20-х рр. змінив прізвище Кліментов на прізвище П. Роділся в сім'ї слюсарюючи ж.-д.(железнодорожний) майстерень. З 13 років почав працювати. Закінчив Воронежський же.-д.(железнодорожний) політехнікум (1924). У 1923—26 працював губернським меліоратором, керував будівництвом воронежської електростанції. У 1921 вийшла публіцистична книга «Електрифікація», в 1922 — збірка віршів «Блакитна глибина». Автор книг «Епіфанськие шлюзи» (1927), «Лугові майстри», «Сокровенна людина» (обидві — 1928), «Походження майстра» (1929). Вже в перших книгах виявився сильний і своєрідний талант П. Его герой — людина трудящого, яка «вчилася думати при революції», — намагається осмислити своє місце і роль в світі. «Неправильна» гнучкість мови, «шорсткість» фрази П. — це своєрідне мислення вголос, коли думка ще лише народжується, «приміряється» до дійсності.

  Сатиричні твори П. направлені проти претензій бюрократів «думати за всіх» і підміняти творчість народу своїми прожектами: «Місто Градів» (1926), «Державний житель», Макар» (обидва — 1929), що «Засумнівався, «Про запас» (1931). Критика тих років не змогла об'єктивно і по гідності оцінити сатиру П. В 30-і рр. їм створені «Сміттєвий вітер», «Котлован», «Джан», «Ювенільне море», «Фро» «Висока напруга», «Пушкін в ліцеї», повість «Река Потудань» (1937). З 1936 виступав як літературний критик. У 1942—45 П. — спеціальний кореспондент газети «Червона Зірка». Після смерті П. залишилася велика рукописна спадщина.

  Соч.: Ізбр. розповіді. [Вступ. ст. Ф. Льовіна], М., 1958; На прекрасному і лютому світі. Повести і розповіді, [Вступ. ст. Ст Дорофєєва], М., 1965; Вибране. [Вступ. ст. Ф. Сучкова. Послесл. М. Лобанова], М., 1966; Роздуми читача. Статті. [Вступ. ст. Л. Шубіна], М., 1970.

  Літ.: Гіркий М., Листування з А. Платоновим, в кн.: Літературний спадок, т. 70, М., 1964; Фадєєв А., Про одну куркульську хроніку, «Червона новина», 1931 № 5—6; Про хороші розповіді і редакторську рутину. [Редакц. ст.], «Літературний критик», 1936 № 8; Ермілов Ст, Наклепницька розповідь Андрія Платонова, «Літературна газета», 1947, 4 янв.(січень); Шубін Л., Андрій Платонов, «Питання літератури», 1967 № 6; Крамов І., У пошуках суті, «Новий світ», 1969 № 8; Творчість А. Платонова. Статті і повідомлення, Вороніж, 1970; Бондарів С., «Речовина існування». Вираження в прозі, в збірці: Проблеми художньої форми соціалістичного реалізму, т. 2, М., 1971; Мітракова Н. М., А. П. Платонов. Матеріали до біобібліографії, Вороніж, 1969; Російські радянські письменники-прозаїки. Бібліографічний покажчик, т. 7, ч. 2, М., 1972.

  Л. А. Шубін.

А. П. Платонов.