Платов Матвій Іванович [6 (17) .8.1751, станиця Старочеркасськая, нині Аксайського району Ростовської обл., — 3 (15) .1.1818, Новочеркасськ], військовий отаман Донського козачого війська (з 1801), генерал від кавалерії (1809), граф (з 1812). Народився в сім'ї військового старшини. Почав службу з 13 років. Брав участь в російсько-турецькій війні 1768—74, був вироблений головнокомандуючим В. М. Долгоруковим в офіцери, командував сотнею, з 1771 — полком. У 1775 брав участь в придушенні Селянської війни під керівництвом Е. І. Пугачова. У 1782—83 служив на Кубані і в Криму під командуванням А. Ст Суворова. Під час російсько-турецької війни 1787—91 брав участь в узятті Очакова (1788) і штурмі Ізмаїла (1790), командуючи колонною, а потім всім лівим крилом. З 1788 похідний отаман війська Донського. У 1797 запідозрений Павлом I в змові, засланий до Костроми, а потім поміщений у фортецю Петропавловськую. У січні 1801 звільнений і призначений головним помічником військового отамана Донського війська, а незабаром — військовим отаманом. У 1806—07 брав участь у війні з Францією, в 1807—09 — з Туреччиною. Під час Вітчизняної війни 1812 успішно командував донським козачим корпусом. Його сміливі і рішучі дії сприяли розгрому наполеонівських військ. Завоював популярність як герой війни 1812. Учасник кампаній 1813—14. У 1814 супроводжував Олександра I в поїздці до Великобританії, де був урочисто зустрінутий і отримав диплом почесного доктора Оксфордського університету. У Новочеркасське П. поставлений пам'ятник роботи П. До. Клодта.
