Планетарій (новолат. planetarium, від позднелат. planeta — планета), 1) апарат для проектування зображень зоряного піднебіння, Сонця, Місяця і планет на півсферичний купол-екран. Перший оптичний П. був сконструйований німецьким інженером В. Бауерсфельдом в 1924, а перша модель побудована на оптичному заводі фірми «Карл Цейс» (Німеччина). У 70-х рр. 20 ст народне підприємство «Карл Цейс» (ГДР) випускає три моделі апаратів: «Великий планетарій Цейса», «Спейсмастер» для демонстрації космічного польоту і « Малий планетарій Цейса»; деяка кількість апаратів випущена в США (Spitz), Японії (Goto) і ФРН(Федеральна Республіка Німеччини) (Zeiss).
Найбільші демонстраційні можливості в «Великого П.». З його допомогою демонструються всі зірки до 6,5 зоряної величини включно. У сучасних моделях 20 найбільш яскравих зірок мають колір, відповідний їх спектральному класу. Проекторами зірок є кулі, причому один з них проектує зірки Північної півкулі піднебіння, інший — Південного. У кулях по 16 отворів, в які вкладені металеві пластинки з фольги. У кожній пластинці виконано до двохсот найдрібніших отворів, відносне розташування яких відповідає положенню зірок на піднебінні. Апарат оснащений також проектором Молочного Шляху. Шар меншого діаметру проектує назви сузір'їв. Є також проектори Сонця, Місяці і 5 планет, видимих неозброєним оком, - Меркурія, Венери, Марса, Юпітера і Сатурну. Всього ж апарат має більше ста проекційних ліхтарів, а також ряд електричних двигунів, за допомогою яких він може здійснювати всілякі рухи: добове, річне, процесійне і рух по меридіану. «Добовий» рух апарату, відповідний видимому добовому руху зоряного піднебіння, можна здійснити прискорено: 1 зворот за час від 4 мін до 1 мин. «Річний» рух дозволяє прискорити повільні переміщення планет і Сонця на тлі зірок: рік можна демонструвати за 1 мин. «Процесійний» зворот здійснюється за 1,5 мін (насправді — близько 26 000 років). «Рух по меридіану» дає можливість демонструвати зоряне піднебіння на будь-якій географічній широті Землі — від Північного до Південного полюса. Спеціальні прилади проектують на зоряне піднебіння небесний екватор, екліптику, небесний меридіан і ін. крапки і лінії небесної сфери. Є проектори полярних сяянь, комет, метеорів, «зоряного дощу», сонячних і місячних затемнень і ін. небесних явищ.
Апарат П. разом з відповідними панорамами може показувати не лише «земне» зоряне піднебіння, але і піднебіння Луни, Марса і Венери.
П. «Спейсмастер» має можливість показати вигляд зоряного піднебіння з космічного корабля, що летить по трасі з будь-яким кутом нахилу до екватору.
2) Науково-просвітня установа, в якій читаються популярні лекції з астрономії, космонавтики і наук про Землю. Лекції супроводяться демонстрацією мистецтв, піднебіння з Сонцем, зірками, планетами, супутниками, різними космічними апаратами. Тут можна демонструвати полярні сяяння, комети, метеори, сонячні і місячні затемнення, панораму Місяця, Марса, Венери і кліматичних поясів земної кулі. Для цих цілей служить проекційний апарат П.
Перший П. був побудований в Мюнхені в 1925. У СРСР перший П. був відкритий в Москві 5 листопада 1929. У 1974 стаціонарних П. працювали в 62 містах СРСР.
Московський П.— найбільший в країні центр пропаганди природознавства. Важливою складовою частиною роботи П. є: пропаганда матеріалістичного світогляду, наукового атеїзму, аналіз і узагальнення методики популяризації природничонаукових знань, створення унікальних демонстраційних приладів. Багато П. мають астрономічні майданчики, оснащені телескопами і ін. приладами для демонстрації різних астрономічних, фізичних, геофизичних явищ. При багатьох П. працюють астрономічні кухлі, в яких школярі опановують методи поводження з телескопами, обробки спостережень і обчислень.
Великі П. є в багатьох зарубіжних країнах: у країнах Північної Америки — 26, Південної Америки — 7 Європи (без СРСР) — 19, Азії — 10, Африки — 2, Австралії — 1.
Літ.: Базикин Ст Ст, Луцьке Ст До., Московський планетарій, 2 видавництва, М., 1956; Базикин Ст Ст, Шевляков І. Ф,, Методика використання апарату «Планетарій», М., 1963; Порцевський До. А., Організація астрономічного майданчика при планетарії, М., 1970; Letsch Н., Das Zeiss — Planetarium, 4 Aufl., Jena, 1955; його ж, Captured stars, Jena, 1959.
