Печерна фауна, спелеофауна, комплекс тварин, що мешкають в печерах, тріщинах гірських порід і інших місцепроживаннях гипогєї (підземної сфери життя). Вивчається біоспелеологією, що змикається з наукою про життя в підземних водах, — фреатобіологией (або що включає останню). Для П. ф. характерні представники багатьох груп безхребетних, а з хребетних — деякі земноводні (наприклад протей) і печерні риби . П. ф. ділять зазвичай на 3 екологічних групи: троглобіонтов (постійних мешканців гипогєї), троглофілов (що живуть окрім гипогєї, де вони проходят повний життєвий цикл, і поза нею, в схожих умовах) і троглоксенов (проходящих в гипогєє частину життєвого циклу). Для троглобіонтов характерні депігментація, сліпота, а також (для тварин, що мешкають в крупних підземних порожнинах) подовження придатків, інколи збільшення розмірів тіла (так званий печерний гігантизм); обмін речовин у них сповільнений, життєвий цикл зазвичай розтягнутий. Печерам, як правило, властиві висока вологість повітря, що пом'якшує відмінності між умовами у воді і на суші (тому водні тварини можуть тут довго жити поза водою, а сухопутні переносять періодичні затоплення, інколи добувають їжу у воді), а також постійна температура. У зв'язку з відсутністю в гипогєє зелених рослин, життя тут підтримується внесенням органічних залишків ззовні (гуано кажанів, приношувані водою рослинні залишки і т.п.) і діяльністю автотрофних хемосинтезуючих бактерій (наприклад, Perabacterium spelei в печерах Франції). Багато троглобіонти — релікти великих або малих древніх фаун. Сухопутна П. ф. формується за рахунок фауни, що мешкає в лісовій підстилці, грунті, норах і т.п., водна — в значній частині має морське походження.
