рада Петрограду робочих і солдатських депутатів , утворився 27 лютого (12 березня) 1917. Увечері того ж дня в Таврійському палаці відкрилося його перше засідання. Головою Виконкому Ради був вибраний лідер меншовицької фракції Державної думи Н. С. Чхєїдзе, товаришами (заступник) голови — есер А. Ф. Керенський і меншовик М. І. Ськобельов. У Виконком, що складався з 15 чіл., увійшли від більшовиків А. Г. Шляпников і П. А. Залуцкий. 1(14) березня у Виконком було вибрано 10 представників від солдатів і матросів, у тому числі 2 більшовики А. Н. Падерін і А. Д. Садовський. Сталося об'єднання представників робітників і солдатів в загальній Раді. Під тиском широких мас П. с. почав діяти як орган революційної влади, орган революційно-демократичної диктатури робітників і селян. У всі райони, міста були направлені його комісари для організації на місцях органів народної влади. За пропозицією більшовиків П. с. зробив заходи по озброєнню робітників, дав вказівку організувати на підприємствах загони робочої міліції; постановив не виводити з Петрограду революційний гарнізон, видав Наказ № 1, який встановлював в армії і на флоті виборні солдатські комітети і в політичному відношенні підпорядкував гарнізон столиці П. с. Були заборонені чорносотенні газети, а з 28 лютого (13 березня) почала виходити газета «Вісті» — орган П. с. 10(23) березня між П. с. і суспільством Петрограду фабрикантів і заводчиків поміщена угода про введення 8-годинного робочого дня, про організацію фабрично-заводських комітетів.
Переважання в Раді есерів і меншовиків обмежило його революційні можливості. Це пояснювалося змінами в складі пролетаріату Петрограду за роки 1-ої світової війни 1914—18 (посилилася його соціальна неоднорідність, зменшилося кадрове пролетарське ядро), а також небувалою активізацією дрібно-буржуазних шарів, які подавили свідомий пролетаріат не лише чисельністю, але і ідейно. Вплив дрібнобуржуазних партій закріпила і система виборів в П. с., при якій у вигіднішому положенні виявилися солдати, головним чином вчорашні селяни. Чисельність пролетаріату і гарнізону столиці з передмістями була однаковою, проте 2 тис. депутатів представляли солдатів гарнізону і лише 800 — робітників. В ніч з 1(14) на 2(15) березня за угодою між меншовицько-есерівськими керівниками П. с. і Тимчасовим комітетом Державної думи 1917 було створено буржуазне Тимчасовий уряд (див. Двовладдя ), тим самим П. с. фактично віддав владу буржуазії.
9(22) березня організаційно оформилася більшовицька фракція П. с. (близько 40 чіл.). Враховуючи засилля дрібнобуржуазних партій в Раді, ЦК РСДРП(б) призвав партійні організації Петрограду добиватися дострокових перевиборів депутатів. 7(20) травня в «Правді» був опублікований проект наказу більшовицьким депутатам обираним в Ради. На багатьох підприємствах робітники підтримали більшовицький наказ. Навіть часткові перевибори помітно змінили співвідношення сил в П. с. На початок липня більшовицька фракція налічувала близько 400 чіл. Більшовики отримали переважання в робочій секції Ради. Корінний перелом в політичному складі П. с. стався після ліквідації корніловщини, коли під впливом революційного підйому почалася смуга масового більшовизування Рад. 31 серпня (13 вересня) на пленарному засіданні П. с. переважною більшістю голосів була схвалена резолюція ЦК РСДРП(б) «Про владу». 5(18) вересня цю резолюцію ухвалила Московська рада. «Отримавши більшість в обох столичних Радах робочих і солдатських депутатів, більшовики, - вказував В. І. Ленін в середині вересня, - можуть і повинні узяти державну владу в свої руки» (Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 34, с. 239). 25 вересня (8 жовтня) відбулися перевибори Виконкому П. с. Вибрана Радою Президія в основному складалася з більшовиків. 12(25) жовтня Виконком прийняв Положення про військово-революційний комітет [див. Військово-революційний комітет Петрограду (ПВРК)], який став легальним штабом по підготовці озброєного повстання. 22 жовтня (4 листопада) проведений «День ради Петрограду». У цей день на всіх підприємствах міста проходілі мітинги, збори, учасники яких вимагали передачі влади Радам. 25 жовтня (7 листопада) о 2 годині 35 хвилин в актовому залі Смільного відкрилося екстрене засідання П. с., на якому В. І. Ленін виголосив історичні слова: «Товариші! Робоча і селянська революція, про необхідність якої весь час говорили більшовики, здійснилася» (там же, т. 35, с. 2). 27 листопада (10 грудня) на пленумі П. с. затверджений новий Виконком (34 більшовики і 10 лівих есерів). З квітня 1918 П. с. названий Радою робочих і червоноармійських депутатів, з серпня 1920 — Радою робітників, селянських і червоноармійських депутатів.
