Перікратонноє опускання (від пері... і греч.(грецький) kratéo — міцнію, володію силоміць), прогин земної кори на периферії платформи, що примикає однією стороною до геосинкліналі і що випробував тривале і глибоке опускання з накопиченням потужних (інколи до 10—12 км. ) товщ опадів. Останні відносяться до платформеним формаціям і піддаються відносно слабким складчастим і розривним деформаціям. Приклади П. о.: Ангаро-Ленськоє Сибірської платформи, Вісленсько-дністровське Східно-європейської платформи. Термін запропонований радянським геологом Е. В. Павловським в 1959.
