Переяславська рада 1654, збори представників українського народу, що прийняли рішення про возз'єднання України з Росією. П. р. була скликана гетьманом Би. Хмельницьким 8(18) січня в р. Переяславле (сучасний Переяслав-Хмельницький). Завершила рух за возз'єднання з Росією, яке особливо посилилося під час Визвольної війни українського і білоруського народів 1648—54. Ухваленню рішення про возз'єднання України з Росією сприяли близькість мови і культури українського і російського народів, спільність релігії, наявність між ними економічних, політичних і культурних зв'язків. Важливе значення мали також особливості в державному пристрої Росії і політика російського уряду відносно України. У Росії існували козацькі краї (на Доні, Яїке), які не знали кріпацтва і користувалися відомою політичною автономією. Російський уряд надавав притулок українським селянам і козакам і селило їх на правах вільних людей. На суміжній з Україною території була утворена область з українських переселенців і створений козацький реєстр (Слобідська Україна). Селянство України сподівалося забезпечити собі під владою Росії положення вільного населення і позбавитися від національного гніту і релігійних переслідувань. Українська старшина і шляхетство прагнули з допомогою царизму закріпити свої станові привілеї і перетворитися на правлячий клас на Україні шляхом забезпечення політичної автономії в рамках Російської держави.
Напередодні зборів Б. Хмельніцкий зустрівся з главою царського посольства боярином Ст Ст Бутурліним; вранці 8(18) січня він скликав старшинську раду, що одноголосно висловилася за возз'єднання України з Росією. В середині дня була скликана відкрита рада. Окрім представників полків розквартированих на звільнених від влади Польщі землях, на ній були присутні переяславськие городяни і селяни навколишніх сіл. Що виступив з мовою Б. Хмельніцкий нагадав про жертви, понесені українським народом у визвольній боротьбі, і підкреслив, що єдиним засобом закріпити завоювання народу є визнання влади Росії. Пропозиція була зустрінута одностайним схваленням. Після цього відбулася присяга на вірність цареві старшини, потім козаків і міщан. Возз'єднання України з Росією мало прогресивне значення для подальшого економічного, політичного і культурного розвитку українського народу, воно укріпило союз і дружбу двох братських народів, що спільно боролися проти загарбників іноземців, за соціальне і національне звільнення.
Літ.: Голобуцкий Ст А., Дипломатична історія визвольної війни українського народу 1648—1654 рр., До., 1962.
