Пересувна електростанція, електрична станція, зазвичай теплова, агрегати і устаткування якої розміщуються на транспортних засобах. П. е. використовують там, де вжиток електроенергії носить тимчасовий характер (наприклад, в кінопересувках, в пошукових бурових установках, на будівництві залізниць, на лісозаготівлях), а також в місцях, віддалених від ліній електропередачі; крім того, вони служать резервними джерелами електроживлення. Енергетичне устаткування П. е. зазвичай розміщується в кузові автомобіля або гусеничного усюдиходу, на одному або декількох автомобільних причепах, на самохідних шасі і ж.-д.(железнодорожний) платформах. До П. е. відносять також плавучі електростанції (типа «Північне сяяння-1», СРСР), призначені для енергопостачання прибережних районів Крайньої Півночі і Далекого Сходу, де потреба в електроенергії безперервно зростає, а будівництво стаціонарних електростанцій технічно складно і вимагає великих матеріальних витрат. Окрім теплових, існують атомні П. е. (типа ТЕС(теплоелектростанція) -З і АРБУС).
Первинними двигунами на П. е. зазвичай служать швидкохідні дизелі (див. Дизельна електростанція ) і газові турбіни (див. Газотурбінна електростанція ) . До складу П. е., окрім первинного двигуна і електричного генератора, входять розподільний пристрій, комплект кабельної мережі, пульт управління, системи автоматики і сигналізації, допоміжне устаткування і комплект запасних частин. Потужність П. е. багато в чому залежить від типа первинного двигуна, його потужності (на атомних електростанціях — тепловій потужності реактора), габаритів енергетичної установки, вантажопідйомності транспортних засобів і складає від десятків квт до декількох десятків Мвт. найширше поширені дизельні П. е. малої потужності (до 150 квт ) і енергопоїзда з дизель-електричними агрегатами великої потужності — 5—10 Мвм.
