Пережитки, «залишкові» явища минулого (суспільні стосунки, традиції, звичаї, норми і стандарти поведінки, ідеї, погляди, вистави, смаки), що зберігаються в умовах нового суспільного устрою, при вищому рівні соціально-економічного розвитку. Наявність П. минулих епох відзначали ще філософи Древньої Греції. Перші серйозні спроби пояснити це явище робилися мислителями нового часу. Так, представник французького Освіти дослідник архаїчних культів Ш. де Бросс пояснював живучість П. силоміць звички і неуцтвом: «... Звичка усюди на рівних підставах заміщає розум, а старі безглуздості, що виникли в століття неуцтва, легко тримаються лише через один звичай: на противагу сяянню освічених століть вони довго переживають те неуцтво, яке їх породило» («Про,, фетішизме"», М., 1973, с. 127).
Наукове пояснення існування П. дане До. Марксом, Ф. Енгельсом, Ст І. Леніном, які показали, що нове суспільство не відразу долає всю реакційну і консервативну спадщину минулого. Зокрема, вони відзначали, що ніколи не існувало «чистого» капіталізму; у капіталістичних країнах, хоча і в модифікованому вигляді, існують деякі залишки колишніх економічних устроїв і пов'язані з ними традиції, спосіб життя, погляди і вистави. Крім того, втягуючи в свою орбіту країни, що знаходяться на різних стадіях соціально-економічного і культурного розвитку, капіталізм не лише розкладає, але і зберігає, особливо в колоніях, докапіталістичної форми суспільного життя.
що Виникає з перемогою соціалістичної революції нове суспільство не може відразу позбавитися від «рідних плям» капіталізму і ін. устроїв, що виявляються в економічному житті, в свідомості і поведінці певної частини людей. Характер П. носять також деякі негативні явища у сфері господарювання і управління (наприклад, бюрократизм, низька правова культура і ін.), що перечать вмісту соціалістичних суспільних стосунків.
Теоретична і практична постановка питань про соціально-класову природу П., причини їх живучості і дороги подолання з необхідністю диктується потребами розвитку соціалістичного суспільства, в умовах якого П. минулого приходять в різке зіткнення з головними тенденціями суспільного прогресу, з вирішенням життєво важливих економічних, соціально-політичних і культурно-ідеологічних завдань. Визначення міри невідповідності П. корінним інтересам суспільства трудящих служить основою диференційованої оцінки П. На перший план виступає завдання подолання тих П., існування яких прямо протіворечит соціалістичним суспільним стосункам і, отже, нормам соціалістичного права: злочинності (розкрадання, хабарництво, ін. економічні злочини, посягання на життя, здоров'я і гідність громадян), несумлінного відношення до праці, пияцтва, хуліганства і ін. порушень норм соціалістичного гуртожитку і принципів комуністичної моралі. Гостро встає в сучасних умовах питання про боротьбу з впливом чужою соціалізму ідеології, грунт якого і складає наявність П. (зокрема, націоналістичних, релігійних, індивідуалістичних).
Подоланню П. сприяють: вдосконалення всіх сторін економіки, культури, соціального управління; планомірне підтягування деяких сфер суспільного життя (наприклад, побуту) на рівень сучасних вимог; погоджені дії державних і суспільних організацій, розвиток соціалістичної демократії; послідовне створення здорової ідейно-етичної атмосфери у всіх ланках суспільства, у всіх колективах ; підвищення рівня освіти, культури всіх членів суспільства, посилення ідейно-виховної роботи з врахуванням існуючих особливостей способу життя соціальних груп і шарів соціалістичного суспільства, формування комуністичного світогляду у всіх радянських людей. Остаточне подолання форм спілкування, що залишилися від колишніх епох, означає ліквідацію об'єктивних причин існування П.; увага суспільства зосереджується на подоланні П., що носять переважно культурно-побутовий характер і що зберігаються у формі застарілих традицій, звичаїв, ілюзорних вистав (наприклад, релігійних), що впливають на поведінку і свідомість певної частини людей. Формування нової людини і розвиток соціалістичних суспільних стосунків, соціалістичного способу життя, створення атмосфери загальної нетерпимості по відношенню до П. минулого веде до їх повного зникнення.
