Пек Нам Ун (р. 17.3.1894, провінція Чолла-Пукто), корейський політичний діяч і історик. Народився в сім'ї селянина. Закінчив Комерційний інститут в Токіо. У 1924—38 викладав економічні науки в коледжі «Енхи» в Сеулі. У 30-х рр. один з тих, що зачинають вивчення історії Кореї на основі марксистської методології. У цей період вийшли в світ його роботи: «Соціально-економічна історія Кореї» і «Соціально-економічна історія феодальної Кореї». За свої переконання П. Н. В. піддавався репресіям з боку японських колоніальних властей (у 1938—41 знаходився у в'язниці). Активна політична і суспільна діяльність П. Н. В. розвернулася після звільнення Кореї (1945). П. Н. В. був головою ЦК Нової народної партії Південної Кореї, заступником голови ЦК Трудової партії Південної Кореї, головою ЦК Демократичного національного фронту Південної Кореї. У 1947 переїхав до Північної Кореї, в серпні 1948 вибраний депутатом, а надалі членом Президії Верховного народного зібрання КНДР(Корейська Народно-демократична Республіка). З 1953 дійсний член АН(Академія наук) КНДР(Корейська Народно-демократична Республіка), в 1956—61 її президент. З 1961 член ЦК Трудової партії Кореї. З 1958 іноземний член АН(Академія наук) СРСР.
