Пекарж (Pekař) Йосеф (12.4.1870, Малі-Рогозец, - 23.1.1937, Прага), чехословацький історик. Закінчив в 1893 Коропи університет в Празі. З 1898 редактор чеського історичного журналу «Český časopis Historicky». З 1905 професор Карлова університету. Член Чеської АН(Академія наук) (1916). У 1931—32 ректор Празького університету. Відомий багаточисельними роботами по чеській і загальній історії. Основна проблематика — історія селянства, Тридцятирічна війна 1618—48 і гуситські війни. Засуджував гуситський революційний рух, вважав, що воно було породжене запозиченими ззовні «ідеями.... чужими чеському духу» і привело Чехію до розорення і занепаду. Негативно відносився до боротьби чеського народу проти Габсбургов; вважав, що лише Габсбурги і католицька церква могли забезпечити умови для прогресивного розвитку Чехії. Визнаючи полководницький талант Я. Жіжки, П. називав його жорстоким фанатиком. У 20—30-і рр. виступав також як публіцист з антибільшовицьких і клерікалістських позицій.
Соч: České katastry 1654—1789, Praha, 1913—16; Žižka а jeho doba, dl 1—4, Praha, 1928—33; Valdštejn, dl 1—2, Praha, 1933—34.
Літ.: Pachta J., Pekař а pekařovština v českém dějepisectví, Brno, 1950.
