Пацифізм (від латів.(латинський) pacificus — миротворчий, від pax — світ і facio — роблю), антивоєнний рух, учасники якого головним засобом запобігання війнам вважають засудження їх аморального характеру. Пацифісти засуджують всяку війну, заперечуючи правомірність справедливих визвольних воєн. Вони вірять в можливість запобігання війнам лише за допомогою переконання і мирних маніфестацій, без усунення соціально-економічних і політичних умов, що породжують війни. Пов'язаний з буржуазно-ліберальною ідеологією, П. залучає до сфери свого впливу досить широкі демократичні круги.
Перші пацифістські організації виникли у Великобританії і США після наполеонівських воєн. До кінця 80-х — початку 90-х рр. 19 ст пацифістський рух отримало широке поширення. Міжнародні конгреси пацифістів неодноразово виступали з пропозиціями заборонити війни, здійснити загальне роззброєння, а спори, що виникають між державами, вирішувати в міжнародних третейських судах. П. в періоди революційного підйому відволікав маси від активної боротьби проти імперіалізму. В умовах 1-ої світової війни 1914—18 В. І. Ленін рахував пацифістську абстрактну проповідь світу, не пов'язану з антиімперіалістичною боротьбою, «одній з форм того, що обдурило робочого класу...» (Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 26, с. 165).
Після 2-ої світової війни 1939—45, в обстановці зміни співвідношення сил на світовій арені на користь соціалізму і залучення до боротьби за мир широких верств населення в різних країнах, комуністичні і робочі партії, відзначаючи недостатність і обмеженість П., прагнуть об'єднати в боротьбі проти військової небезпеки, витікаючої від імперіалізму, всі миролюбні сили, у тому числі і пацифістів, щиро прагнучих запобігти війні. Багато пацифістів і деякі пацифістські організації включилися в Рух прибічників світу .
