Пауль (Paul) Герман (7.8.1846, Зальбке, поблизу Магдебурга, - 29.12.1921, Мюнхен), німецький мовознавець-германіст. Викладав в університетах Фрейбурга (з 1874; професор там же) і Мюнхена (1893—1916). Один з вождів школи младограмматізма, основні положення якої сформулював в книзі «Принципи історії мови» (1880, російське переведення 1960). П. належать багато робіт в області історії німецьких мов, «Словник німецької мови» (1897, 7 видання 1960) і 5-млосна «Граматика німецької мови» (1916—20, 5-е видання 1958). Разом с В. Брауне заснував і редагував журнал «Beiträge zur Geschichte der deutschen Sprache und Literatur» (з 1874). Під редакцією і за участю П. видавалася колективна праця «Основи німецької філології» (т. 1—3, 1891— 1893, з 1911 — однойменна серія монографій), багатий матеріал, що містить, по німецькій філології і етнографії.
Літ.: Streiberg W., Hermann Paul, в кн.: Portraits of linguists, v. 1, Bloomington — L., 1966.
