Патріотичний фронт Лаосу (ПФЛ; Нео Лао Хаксат), масова політична організація, об'єднуюча прогресивно налагоджених осіб і ряд демократичних організацій: Союз молоді Лао Хаксат, Асоціацію лаоських жінок, федерацію патріотичних профспілок, Асоціацію лаоських студентів і ін. У тісному контакті з ПФЛ діє Союз патріотичних сил нейтралістів (СПНС). ПФЛ створений на базі Єдиного національного фронту Лаосу (Нео Лао Ітсала; 1950—56), 1-й з'їзд ПФЛ (засновницький) відбувся в січні 1956. У прийнятій програмі основна мета ПФЛ визначалася як «побудова мирного, незалежного, нейтрального, демократичного, єдиного і процвітаючого Лаосу». У 1957—58 ПФЛ взяв участь в першому коаліційному уряді Лаосу, робота якого була підірвана реакційними силами. З 1960 ПФЛ виступає в союзі з силами нейтралістів в боротьбі проти внутрішньої реакції. Завдяки зусиллям ПФЛ, що отримали підтримку прогресивних сил світу, в Лаосі було досягнуте політичне врегулювання (1962—63). В умовах, коли праві лаоські сили за підтримки США узяли курс на саботаж Женевських угод 1962 і зірвали роботу нового коаліційного уряду, 2-й з'їзд ПФЛ (6—10 квітня 1964) в так званій програмі дії висунув завдання мобілізації лаоського народу на боротьбу проти імперіалістичного втручання, за повне виконання угод, на перетворення звільнених районів Лаосу на міцну політичну і соціально-економічну базу боротьби за здійснення програми фронту. Для захисту звільнених районів було вирішено створити національну армію (з 1965 — Народно-визвольна армія Лаосу), 3-й з'їзд ПФЛ (жовтень 1968) прийняв нову політичну програму, в якій підкреслюється необхідність всемірного зміцнення і розширення об'єднаного фронту лаоського народу в боротьбі проти імперіалістичної агресії і місцевої реакції з метою побудови мирного, незалежного і нейтрального Лаосу. У програмі намічаються дороги політичного врегулювання в країні на основі створення уряду національного союзу і проведення демократичних виборів в Національні збори. Були сформульовані в розгорнутому вигляді положення загальнодемократичного характеру (рівність національностей, забезпечення демократичних свобод, охорона інтересів трудящих і ін.). Послідовні зусилля ПФЛ, а також підписання 27 січня 1973 в Парижі Угоди про припинення війни і відновленні миру у В'єтнамі, умови, що істотно поліпшила, для політичного врегулювання в Лаосі, привели до підписання з урядом Суванна Фуми Угоди про відновлення світу і досягненні національної згоди в Лаосі (21 лютого 1973) і протоколу до нього (14 вересня 1973). ПФЛ розвиває зв'язки з багатьма міжнародними і національними суспільно-політичними організаціями. Делегації ПФЛ неодноразово відвідували СРСР і ін. соціалістичні країни. Голова ЦК ПФЛ — принц Суфанувонг, генеральний секретар — Фумі Вонгвічит. Друкарський орган ЦК ПФЛ — газета «Лао Хаксат» («Lao Hak Sat»).
