Пастель (франц. pastel, від італ.(італійський) pastello, зменшувальне від pasta, — тісто), 1) живопис сухими, м'якими кольоровими олівцями без оправи, спресованими і відформованими із стертих в тонкий порошок різноколірних пігментів з невеликим додаванням камеді (гуміарабік, трагакант), молока, інколи мела, гіпсу, тальку і т.д. 2) Твір, виконаний в цій техніці. Пастельними олівцями малюють на шорсткій (частіше кольоровий) папері, картоні, грунтованому полотні, замші, пергаменті. Широке використання штриха в П. зближує її з графікою. Світлоносні чисті фарби П. зберігають свою первинну свіжість і силу, а їх шар — ніжну, бархатисту матову поверхню. Барвистий шар інколи закріплюють фіксатівом (розчин фторлона або камедь, що наноситься за допомогою пульверизатора).
Походження П. гіпотетично відносять до 2-ої половини 15 ст, коли прокидається інтерес до багатоколірному малюнку (Ж. Фуке у Франції і ін.). Термін «pastello» вперше з'являється в трактаті теоретика маньерізма Дж. П. Ломаццо (кінець 16 ст). Майстри П. 16—17 вв.(століття) (Дж. А. Больтраффіо, Би. Луїні, Л. Карраччи, Г. Рені в Італії, Х. Хольбейн Молодший в Германії, Х. Голциус в Голландії, Д. і П. Дюмустье, Н. Ланьо у Франції) практично не переступають традицій чистого малюнка. З кінця 17 ст в П. посилюються живописні тенденції. У Франції Ж. Вівьен виконує в техніці П. справжні станкові картини. Розквіт П. відбувається в 18 ст Тонкість і витонченість техніки, властива їй м'яка декоративність залучають таких майстрів, як Р. Каррьера в Італії, М. До. де Латур, Же. Б. С. Шарден, Ж. Б. Перронно у Франції, А. Р. Менгс в Германії, Ж. Е. Ліотар в Швейцарії. П. відкидається класицизмом саме із-за її зніженості, приглушеної, відсутності в ній лінеарной напруженості. З 1-ої третини 19 ст в техніці П. працюють Е. Делакруа, Же. Ф. Мілле, Е. Мане, О. Ренуар, О. Редон і особливо Е. Дега (що відкрив в П. сильну лінію, звучність фарб і багатство фактури) у Франції, М. Ліберман в Германії, А. О. Орловський, А. Р. Венецианов, І. І. Льовітан, В. А. Серов в Росії, М. К. Чюрленіс в Литві. У 20 ст до П. звертається П. Боннар, Ж. А. Вюйяр у Франції, М. Кессетт в США, Х. ван де Велді в Нідерландах і ін. Плідно працюють радянські майстри П.— С. Ст Малютін, Е. А. Кацман, Ст Ст Лебедев, Н. А. Тирса Кукриникси і ін.
Літ.: Киплік Д. І., Техніка живопису, [6 видавництво], М.— Л., 1950; Brieger L., Das Pastell, Ст [1921]; Hahn R., Pastellmalerei. Einführung in die Technik, 4 AUFL, Ravensburg [1948]; Robert K., Le pastel, P., 1951.
