Партійна освіта
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Партійна освіта

Партійна освіта, система марксистсько-ленінської освіти комуністів, найважливіша складова частина ідеологічної роботи КПРС. Опанування марксистсько-ленінської теорії — статутний обов'язок члена партії, найважливіша умова підвищення авангардної ролі комуністів. Метою П. п. є вироблення комуністами уміння на основі марксизму-ленінізму правильно оцінювати явища суспільному життю, свідомо здійснювати і роз'яснювати масам політику партії. У організації П. п. партійні органи керуються вирішеннями ЦК по питаннях ідеологічної роботи, що визначають завдання, форми і методи політнавчання. На кожному етапі свого розвитку партія застосовувала ті форми і методи П. п., які відповідали конкретним умовам діяльності партійних організацій. У дореволюційні роки члени партії вивчали теорію головним чином шляхом самостійного читання марксистської літератури і в підпільних політгуртках. Після встановлення Радянської влади поступово створюється система П. п., що включає різні форми теоретичного навчання, — від початкових шкіл політграмоти до комуністичних університетів і університетів марксизму-ленінізму . Система П. п., що діє, складається з трьох ланок, різних по мірі складності матеріалу, що вивчається, і методиці проведення занять. Початкова ланка (початкова політична школа) призначено для тих, хто не володіє навиками самостійної роботи над політичною літературою. У програму початкової політшколи входить вивчення біографії Ст І. Леніна, основ політичних і економічних знань; додатково вивчаються поточні документи КПРС, популярний курс історії партії. Методика проведення занять — розповідь пропагандиста, бесіда із слухачами. Середня ланка П. п.— школа основ марксизму-ленінізму, в якій вивчаються історія КПРС політекономія, філософія, науковий комунізм; додатково — основи економіки і управління виробництвом, питання партійного будівництва. Слухачі вчаться самостійно працювати над творами класиків марксизму-ленінізму, партійними документами, суспільно-політичною літературою, вести політичну роботу в масах. Методика занять — лекції, бесіди, виконання слухачами завдань, пов'язаних з аналізом і систематизацією місцевих матеріалів з питань партійної радянської, господарської і ідеологічної роботи. Вища ланка П. п. дає глибокі, систематизовані знання в області марксистсько-ленінської теорії і політики КПРС, ленінських принципів партійного керівництва, теорії і практики комуністичного будівництва і виховання стосунків трудящих, міжнародних і світового революційного процесу. У вищій ланці склалася і розвивається диференційована система політичного і економічного утворення керівних кадрів різних категорій інтелігенції і фахівців народного господарства з врахуванням їх інтересів, характеру трудової і суспільної діяльності. Ця система включає семінари, що постійно діють, при ЦК КП союзних республік, крайкомах і обкомах партії, університети марксизму-ленінізму, школи і семінари партактиву при міськкомах і райкомах партії; на підприємствах і в установах — широку мережу теоретичних і методологічних семінарів, парткомів, що працюють під контролем, і партбюро первинних партійних організацій. Методика занять — лекції, теоретичні співбесіди, обговорення підготовлених слухачами рефератів.

  Поряд з організованими формами навчання комуністи можуть займатися по індивідуальних планах. Що в допомогу займається самостійно партійні комітети організовують лекції і цикли лекцій, консультації, теоретичні конференції.

  Головний метод політичного навчання — самостійна робота над книгою. Окрім основних ланок, в систему П. п. входить лекційна пропаганда: тематичні лекції, цикли лекцій з проблем марксистсько-ленінської теорії, сучасної економіки, культури, міжнародного життя, які підвищують ідейно-теоретичний рівень комуністів, будять інтерес до читання політичної літератури. КПРС пред'являє високі вимоги до ідейного вмісту, теоретичного рівня занять в системі П. п., що цілком визначається складом пропагандистських кадрів. Їх підготовка здійснюється університетами марксизму-ленінізму, школами і курсами пропагандистів. Формою поточного навчання пропагандистів є семінари, що постійно діють, при будинках і кабінетах політичної освіти . Для системи П. п. видаються учбові плани, програми, посібники. Матеріали для занять публікуються в 35 центральних журналах, перш за все в журналах ЦК КПРС «Комуніст», «Політична самоосвіта», «Партійне життя», «Агітатор», в газетах «Правда» «Економічній газеті» і ін. Спеціальні передачі «Ленінський університет мільйонів» ведуть Центральне телебачення і Всесоюзне радіо. Навчальний рік в системі П. п. починається 1 жовтня і закінчується на початку червня.