Паронян Акоп Ованесовіч (19.11.1843, Адріанополь, нині Едірне, Туреччина, - 27.5.1891, Стамбул), вірменський письменник, публіцист, комедіограф. Закінчив місцеву вірменську школу. У 1863 переїхав до Стамбулу. З 1871 редактор газет і журналів «Мега-серію» («Бджола»), «Татрон» («Театр»), «Хикар» («Мудрий») і ін., які зіграли важливу роль в розвитку вірменської сатиричної літератури. Піддавався переслідуванням з боку турецьких реакційних кругів. Літературну діяльність почав в 1865 (комедія «Слуга двох панів»). Автор комедій «Східний дантист» (1868), «Лестивець» (1872), «Дядько Багдасар» (1886), «Придане» (1887), в яких висміяні пороки буржуазного суспільства. П. належать сатирична повість «Високошановані жебраки» (1880), а також фейлетони, сатиричні новели, нариси і ін., що увійшли до збірок «Щипки» (1875), «Прогулянка по кварталах Стамбулу» (1880), «Сміх» (1883), «Жертви делікатності» (1886). Видне місце у вірменській сатирі займає збірку сатиричних портретів «Національні стовпи» (т. 1—3, 1874—80). Вигадування П. переведені на багато мов. Його творчість зіграла значну роль в розвитку критичного реалізму у вірменській літературі, в становленні жанру політичної сатири.
Соч.: У русявий.(російський) пер.(переведення)— Вибране. [Предісл. А. Салахяна], М., 1965.
