Паризьке повстання 1944, визвольне антифашистське повстання народних мас Парижа в період 2-ої світової війни 1939—45; відбувалося 19—25 серпня; було направлено як проти німецько-фашистських загарбників, що окупували Францію в 1940, так і проти зрадницьких груп французької буржуазії, що співробітничали з ними. П. ст з'явилося кульмінацією Руху Опору у Франції, що особливо широко розвернувся в 1944, в умовах вирішальних перемог Радянської Армії, а також успіхів військ англо-американських союзників, що висадилися в червні 1944 на території Франції. Почалося по заклику компартії. Безпосереднє керівництво здійснював Паризький комітет звільнення, що очолювався головою підпільного об'єднання профспілок Паризького району комуністом А. Толле; командувачем внутрішньою армією Паризького району був робітник-комуніст полковник Роль-Танги. В результаті напружених вуличних боїв французьким патріотам 24 серпня удалося звільнити майже весь Париж; увечері 24 серпня в місто прибув перший підрозділ французької танкової дивізії; вранці 25 серпня воно надало парижанам допомогу в штурмі останніх військових опорних пунктів окупантів. 25 серпня Париж був остаточно звільнений, німецько-фашистські війська капітулювали. Втрати сторін в ході повстання склали: серед парижан убите 1483, поранено 3477 чіл.; окупантів убито 2788, поранено 4911.
П. ст перешкодило відступаючим німецько-фашистським військам концентруватися в Парижі і скористатися мостами столиці для форсування Сени; воно врятувало Париж від руйнування, а його населення від загрози масовій загибелі, прискорило звільнення всієї Франції. У П. ст особливо яскраво виявилася вирішальна роль робочого класу і компартії в боротьбі французького народу за звільнення батьківщини.
Літ.: Цирульников Н. Р., Паризьке озброєне повстання 19—26 авг.(серпень) 1944 р., «Нова і новітня історія», 1959 № 1; L''insurrection parisienne 19—26 Août 1944 [P., 1946]; Massiet R., La préparation de l''insurrection et labataille de Paris, P., 1945; Le Parti communiste français dans la Résistance, P. [1967]: Histoire du Parti communiste français, P., 1964.
