паризько-нідерландський банк, «Банк де Парі е де Пєї-ба» (Banque de Paris et des Pays-bas), один з найбільших приватних депозитних банків Франції [до 1968 — найбільший інвестиційний (діловий) банк]. Заснований в 1872 після злиття Паризького банку, створеного в 1869, з Кредитним і депозитним банком Нідерландів (1863). Спочатку основними операціями банку був випуск державних позик і промислових акцій. Надалі він став виробляти також звичайні операції комерційних банків, у тому числі депозитні, залучаючи засоби промислових підприємств, в яких мав участь. Тісно пов'язаний з банкірським будинком Братьев Лазар і Індокитайським банком і співробітничавши з банком Ротшильдов, П.-н. би. став ядром потужного промислово-фінансового комплексу, контролюючого найважливіші галузі французької промисловості (електротехнічну, сталеливарну, машинобудівну, нафтопереробну, алюмінієву, цукрову і ін.), а також економіку низки країн Африки (особливе Марокко) і Латинської Америки (Аргентина, Бразилія і ін.). На початок 2-ої світової війни 1939—45 П.-н. би. мав відділення в Нідерландах, Бельгії, Швейцарії, Марокко і придбав участь в капіталах ряду банків (Індокитайському банку, Оттоманському банку і ін.). Після 2-ої світової війни П.-н. би. брав участь в кредитуванні французького експорту, у тому числі в СРСР і ін. соціалістичні країни, зайняв провідне місце по випуску облігаційних позик на міжнародному ринку капіталів. У 1957 цим банком був поглинений Банк країн Центральної Європи. У 1960 заснував дочірній інвестиційний банк в США — «Корпорацію Парі-ба», яка в 1973 злилася з нью-йоркською філією англійського банку Варбург і стала загальною філією двох інститутів під назвою «Варбург Парі-ба». У 1968 на базі П.-н. би. була створена паризько-нідерландська фінансова компанія (ПНФК) — холдинг-компанія з чотирма філіями. Однією з цих філій, до якої перейшли всі банківські операції, став П.-н. би., перетворений в депозитний банк, але що значною мірою зберіг функції інвестиційного банку. Відділення П.-н. би. за межею бувальщини реорганізовані в його дочірні банки. У 1972 під контроль холдингу перейшли: Банк Паризького союзу, Банківська компанія і Кредит Півночі. Нова фінансова компанія зв'язана угодою про співпрацю (1972) з групою банків ФРН(Федеральна Республіка Німеччини) на чолі з «Байеріше ферайнсбанк». За цією угодою обидві сторони здійснюють для своїх клієнтів всі банківські операції в країнах «Спільного ринку». У 1973—74 ПНФК відкрила відділення в Абу-Дабі і Катаре, брала участь в створенні Банку Шарджі, в Японії спільно з Банком Токіо заснувала суспільство для сприяння японським інвестиціям в Європі і Африці, в співпраці з Банком Америки і рядом інших банків взяла участь в створенні Азіатського і американського для євро торгівельного банку в Сінгапурі і аналогічних банків в Сянгане, Індонезії, Малайзії і Міжнародного мексиканського банку в Лондоні. П.-н. би. мав (1973) 32 відділення і каси у Франції, 1 відділення у Великобританії, представництва в Мексиці і в Москві (з 1974). Число відділень групи «Парі-ба» складає 955 (1973). На 1 січня 1974 сума балансу П.-н. би. склала 13,6 млрд. франків, його капітал і резерви — 0,8 млрд. франків. Сума балансу групи «Парі-ба» на 1 січня 1974 склала (у млрд. франків) 36,9, поточні рахунки і вклади 28,4, обліково-позичкові операції 23,6, коштовні папери 4,6, участь в капіталах ін. банків 3,3, капітал і резерви 2,3.
