Парахор
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Парахор

Парахор (від пара ... і греч.(грецький) chóros — простір), емпірична величина, що відображає деякі фізичні властивості індивідуальної речовини (головним чином неасоційованих органічних рідин). П. запропонований англійським ученим С. Сегденом в 1924. Обчислюють П. за формулою: Р = М-код s 1/4 / (r 1 r 2 ), де М-код — молекулярна маса речовини; s — поверхневе натягнення; r 1, r 2 відповідно щільності рідини і її насиченої пари. П.— аддитивна величина, тобто П. з'єднання може бути отриманий підсумовуванням П. складових це з'єднання структурних елементів (атомів, атомних груп, міжатомних зв'язків), значення яких приводяться в довідниках. П. використовують для приблизних обчислень поверхневого натягнення рідин. П. є одній з характеристик, вживаною також для встановлення будови органічних сполук.

  Літ.: Бретшнайдер С., Властивості газів і рідин, пер.(переведення) з польськ.(польський), М.— Л., 1966; Фізичні методи органічної хімії, під ред. А. Вайсбергера, пер.(переведення) з англ.(англійський), т. 1, М., 1950, с. 215.