Паралітична секреція, безперервне відділення секрету (слини, шлункового соку або ін.) після перерізання нерва, регулюючого діяльність залози. Це явище вперше (1864) описав До. Бернар після денервації слинної підщелепної залози. У подальшому після перерізання блукаючого нерва спостерігалася П. с. залоз шлунку, а при денервації кишечника — кишкового соку. П. с. посилюється в перший тиждень після перерізання нерва, а потім слабшає, припиняючись через декілька тижнів, коли нерв регенерує. П. с., мабуть, пояснюється збуджуючою дією гуморальних чинників, присутніх в крові, на денервовані клітки залози.
