Папен (Papin) Подіни (22.8.1647, Шитне, поблизу р. Блуа, - 1714, по ін. даним, 1712, Лондон), французький фізик, член Лондонського королівського суспільства (1680). У 1661—74 вивчав медицину і практикував в Анже. У 1673—74 в Парижі під керівництвом Х. Гюйгенса брав участь в дослідах з повітряними насосами; тоді ж їм початі дослідження залежності температури кипіння води від тиск. У 1675 П. переїхав до Лондона, де працював асистентом Р. Бойля . Потім жив у Венеції, а в 1684 повернувся до Лондона, де став «тимчасовим куратором експериментів» при Лондонському королівському суспільстві. З 1688 професор математики університету Марбургського. У 1680 П. повідомив про винахід ним парового казана із запобіжним клапаном (Папінов казан). У 1684—87 П. провів багаточисельні експерименти по гідравліці, винайшов декілька машин для підйому води. Запропонував конструкцію відцентрового насоса (1689); описав замкнутий термодинамічний цикл парового двигуна (1690), але створити працездатний двигун не зміг. У 1696 П. сконструював пекти для плавки стекла, паровий віз, парову баллісту. Як фізик П. зрозумів і оцінив енергетичні властивості водяної пари, але як технік не зміг реалізувати їх в конструкції двигуна.
Соч.: A new digester, or engine for softening bones; containing the description of its make and use, L., 1681.
Літ.: Радциг А. А., Історія теплотехніки, М.— Л., 1936.
