Папівін Микола Пилипович [народився 1(14). 12.1903, р. Клин, нині Московської області, - 19.4.1963, Москва], радянський воєначальник, генерал-полковник авіації (1944), Герою Радянського Союза (19.4.1945). Член КПРС з 1919. Син робітника. У Червоній Армії з 1920. Закінчив 1-у Об'єднану військову школу ним. ВЦИК (1924), військову школу льотчиків (1929) і Вищі академічні курси при Вищій військовій академії ним. К. Е. Ворошилова (1952). У 1939—40 командував авіаційною бригадою. У Велику Вітчизняну війну 1941—45 — на Калінінськом, 1-м-код Прибалтійському, 3-м-код Білоруському фронтах в посадах командира 264-ої штурмової авіаційної дивізії (1942), заступник командувача (1942—43) і командувача 3-ою повітряною армією (1943—45). Після війни на відповідальних командних посадах у ВПС(військово-повітряні сили). З квітня 1961 за станом здоров'я у відставці. Нагороджений 2 орденами Леніна, 4 орденами Червоного Прапора, орденами Суворова 1-ій мірі, Кутузова 1-ої міри і медалями.
