Папіні (Papini) Джованні (9.1.1881, флоренція, — 8.7.1956, там же), італійський письменник. У художніх і публіцистичних проїзв.(твір) П. «Сутінки філософів» (1906), «Трагічна щоденність» (1906, російське переведення 1923), «Кінчена людина» (1912, російське переведення 1923) і ін. прагнення до оновлення форм культури, гострий психологічний аналіз поєднуються з індивідуалістичним бунтом, анархістськими тенденціями. У 20-і рр. П. прийшов до католицизму, потім до прийняття фашизму. У творчості П. 40—50-х рр. переважає релігійна тематика. Автор книг «Живої Данте» (1933), «Життя Мікельанджело на тлі життя його часу» (1949) і ін.
Соч.: Tutte le opere [v. 1—10, Mil., 1958—66]; lo, Papini. Antologia di C. Bo, [Firenze], 1967; у русявий.(російський) пер.(переведення)— Новели, М., 1926 (совм. з ін.).
Літ.: Луначарський А. Ст, Західна інтелігенція Собр. соч.(вигадування), т. 5, М., 1965; Di Franca N. M., Giovanni Papini, Modena, 1958.
