Папанін Іван Дмитрович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Папанін Іван Дмитрович

Папанін Іван Дмитрович [народився 14 (26) .11.1894, Севастополь], радянський арктичний дослідник, доктор географічних наук (1938), контр-адмірал (1943), двічі Герою Радянського Союза (27.6.1937 і 3.2. 1940). Член КПРС з 1919. Народився в сім'ї матроса. У 1918—20 активний учасник Громадянської війни на Україні і в Криму. У 1923—32 працював в Наркоматі зв'язку. У 1932—33 очолював полярну станцію в бухті Тихою на Землі Франца-Іосифа, в 1934—35 — полярну станцію на мисі Челюськина, в 1937—38 — першу станцію , що дрейфує, «Північний полюс» («СП-1»). У 1939—46 начальник Главсевморпуті, в 1941—45 одночасно уповноважений ГК(Цивільний кодекс) Про(Державний комітет оборони) по перевезеннях на півночі. У 1948—51 заступник директора інституту океанології АН(Академія наук) СРСР по експедиціях; з 1951 начальник Відділу морських експедиційних робіт АН(Академія наук) СРСР, в 1952—72 одночасно директор інституту біології внутрішніх вод АН(Академія наук) СРСР. З 1945 голова Московської філії Географічного суспільства СРСР. На 18-ій Всесоюзній конференції ВКП (б) (1941) обирався членом Центральної ревізійної комісії. Депутат Верховної Ради СРСР 1— 2-го скликань. Нагороджений 8 орденами Леніна, орденом Жовтневої Революції, 2 орденами Червоного Прапора, орденом Нахимова 1-ої міри, орденом Трудового Червоного Прапору, орденом Червоної Зірки, а також медалями. Ім'ям П. названий мис на Таймирськом півострові, гори в Антарктиді і підводна гора в Тихому океані.

  Соч.: Життя на крижині. М., 1938.

  Літ.: Вишнєвське Ст Ст, Герой Радянського Союзу Іван Дмитрович Папанін, М., 1938; Кремер Би. А., Іван Дмитрович Папанін, «Метеорологія і гідрологія», 1964 № 12.

І. Д. Папанін.