Панцержанський Едуард Самуїловіч
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Панцержанський Едуард Самуїловіч

Панцержанський Едуард Самуїловіч [30.9 (12.10) .1887 — 26.9.1937], радянський військово-морський діяч, флагман флоту 1-го рангу (1935). Народився в Лібаве (Лієпає) в сім'ї збіднілого польського шляхтича. Вчився в ризькому Політехнічному інституті, закінчив Морський корпус (1910), в 1913 вироблений в офіцери, служив на Балтійському флоті. Учасник 1-ої світової війни 1914—18 на Балтіке, брав участь на есмінцеві «Грім» в Моонзундськой операції 1917 . Потім флагманський мінер Шхерного загону, лейтенант. У лютому 1918 вибраний начальником Шхерного загону Балтійського моря. З листопада 1918 командував Онежською військовою флотилією, керував в 1919 Відліцкой, Ліжемськой і Повенецкой операціями проти білогвардійців і фінських військ. У 1920 начальник оборони Кольської затоки, начальник Морських сил Каспійського моря, з листопада начальник Морських сил Чорного моря, а з квітня 1921 помічник командувача військами України і Криму по морській частині. З листопада 1921 по квітень 1924 командувач Морськими силами Республіки, а в квітні — грудні 1924 начальник Морських сил СРСР. У 1925—26 начальник Морських сил Чорного моря, з 1926 на відповідальних посадах в центральному апараті ВМФ(військово-морський флот). Нагороджений орденом Червоного Прапора.

загрузка...