Пантократор
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Пантократор

Пантократор (від греч.(грецький) pantokrátor — всевластітель, на Русі — вседержитель), іконографічний тип Христа. П. називають зазвичай поясне зображення Христа (у центральному куполі або консі храму), благословляючого правою рукою, в лівій що тримає Євангеліє і оточеного ангелами (на барабані або в апсиді). Тип ХРІСТА-П.— смисловий і композиційний центр архітектурно-живописних ансамблів православних церков — затвердився в 9—11 вв.(століття) з остаточним складанням типа крестово-купольного храму . Зображення П. перейшли на ікони і в італійську мозаїку 12 ст

  Літ.: Capizzi С., Pantokrátor, Romae, 1964.

«Христос Пантократор, Марія Оранта з 4 архангелами і 12 апостолів». Мозаїка апсиди собору в Чефалу (Сіцілія). 1148.